Новини сайту Про проект Рекламодавцям Зворотній зв`язок Контакт Ласкаво просимо! Реферати Бібліотека Портфель Замовлення Net пошук Працевлаштування Знайомства Форум Новини Події Куплю/продам Каталог сайтів Кlubніка МегаДОСТУП Детальна інформація Тема: Міжнародне право Тип документу: Бібліотека Предмет: Правознавство Автор: А. С. Мацко Розмір: 325.7 Скачувань: 1246 МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ А. С. Мацко МІЖНАРОДНЕ ПРАВО Н вч льний посібник 2-ге вид ння, стереотипне Київ 2003 ББК 67.5я73 М36 Рецензенти: О. Ф. Висоцький, д-р юрид. н ук, проф. Л. Д. Тимченко, д-р юрид. н ук, проф. Схв лено Вченою р дою Міжрегіон льної Ак демії упр вління персон лом (протокол № 6 від 30.09.02) М цко А. С. М36 Міжн родне пр во: Н вч. посіб. -- 2-ге вид., стереотип. -- К.: МАУП, 2003. -- 216 с.: іл. -- Бібліогр.: с. 207211. ISBN 966-608-328-0 У пропонов ному посібнику висвітлюються поняття, принципи і функції міжн родного пр в з огляду н особливості цієї г лузі пр в і з ур хув нням основних н прямків зовнішньої політики Укр їни. Для студентів юридичних спеці льностей, викл д чів і всіх, хто цік вить- ся міжн родним пр вом. ББК 67.5я73 © А. С. М цко, 2002 © А. С. М цко, 2003, стереотип. © Міжрегіон льн Ак демія ISBN 966-608-328-0 упр вління персон лом (МАУП), 2003 ВСТУП Зміни, що відбулися у світі, зокрем після з вершення "холодної війни", як бул ф ктором протистояння між держ в ми, з поч тку- в ли нові підходи до врегулюв ння відносин у світі. Своєю чергою, нові підходи до розвитку спілкув ння і співробітництв між н род - ми зумовили підвищення ролі міжн родного пр в т з стосув ння його норм у внутрішньому пр вопорядку кожної кр їни. В жливими ргумент ми ст ли більш відкритість і н л годження зв'язків між кр їн ми. Для Укр їни цей ет п х р ктеризув вся ктивною діяль- ністю держ ви н міжн родній рені -- ст ном н 1 грудня 2000 р. вон укл л диплом тичні відносини із 166 кр їн ми, м є 80 пред- ст вництв з кордоном і зобов'яз ння з більш як 2000 міжн родних угод для ре ліз ції у внутрішньому пр вопорядку. Ці зміни й зумо- вили н г льність впров дження нового підходу до вивчення міжн - родного пр в в з кл д х освіти Укр їни. З ч сів існув ння СРСР вв ж лося, що вивч ти міжн родне пр - во необхідно лише тим, хто пр цюв в у системі диплом тичних бо консульських уст нов. Н суч сному ет пі в період к рдин льних політичних і економіч- них зрушень в укр їнському суспільстві т історичних змін у системі міжн родних відносин розкрилися нові можливості г лузі міжн род- ного пр в в урегулюв нні не лише міждерж вних,  й внутрішньо- держ вних відносин, які виплив ють з міжн родних, зокрем зобо- в'яз ння кожної кр їни дотримув тися пр в людини. З хист пр в людини здійснюють т кі європейські структури, як Європейський суд з пр в людини, Європейський комітет із з побіг ння тортур м, де вже відбув ються слух ння про відповід льність уряду Укр їни з взяті зобов'яз ння. Міжн родні орг ніз ції приділяють зн чну ув гу под льшому вдоскон ленню міжн родного пр в . У 1989 р. Генер льн Ас мб- лея Орг ніз ції Об'єдн них Н цій (ООН) ухв лил спеці льну резо люцію, в якій проголосил 90-ті роки ХХ ст. "Десятиріччям міжн - родного пр в ". Н суч сному ет пі діє розгорнут прогр м з без- печення пр в людини. З огляду н викл дене можн стверджув ти, що вивчення дисцип- ліни "Міжн родне пр во" сприяє поглибленню зн нь і розширенню світогляду кожної освіченої людини. Г лузь міжн родного пр в є особливою системою принципів і норм, які регулюють відносини між суб'єкт ми міжн родного пр в . Нині, коли юридичні й фізичні особи різних кр їн можуть вільно спілкув тися, відносини між дер- ж в ми н був ють іншого змісту, що свідчить про зн чення міжн - родного пр в як однієї з н й кту льніших г лузей юриспруденції. Т кий підхід до дисципліни потребує глибшого оп нув ння й во- лодіння інструмент рієм міжн родно-пр вового регулюв ння відно- син між держ в ми, регл мент ції діяльності міжн родних структур, з хисту порушених пр в тощо. Укр їн , як є членом ООН, Р ди Європи т інших впливових міжн родних орг ніз цій, у своїй пр ктиці дотримується принципу сумлінного викон ння всіх своїх міжн родних зобов'яз нь і вв ж є н лежним чином р тифіков ні міжн родні договори ч стиною внут- рішнього пр в , що з кріплено у ст. 9 Конституції Укр їни. Норми міжн родного пр в у пр ктичній діяльності використовують юрис- ти, пос дові особи, держ вні діячі,  т кож гром дські орг ніз ції, окремі гром дяни в р зі оск рження порушених пр в і свобод люди- ни в міжн родному суді відповідно до ст. 55 Конституції Укр їни. Міжн родне пр во як н вч льн юридичн дисциплін виріз- няється специфічною термінологічною мовою, дин мічністю змін у пр вовідносин х т іншими положеннями. З огляду н це викл де- ний м тері л пропонується як експеримент льний, який певною мірою може істотно доповнити, оновити н явний ф ктичний м те- рі л міжн родного пр в . Пропонов ний посібник стимулює т кож с мостійне вивчення курсу міжн родного пр в . У посібнику под но м тері л з основних понять міжн родного пр в і його г лузей, зі структури і н прямків діяльності міжн род- них орг ніз цій; словник юридичних термінів і юридичні терміни укр їнською і л тинською мов ми, які використовує міжн родне пр во, витяг з Конституції Укр їни й основні з конод вчі кти, що стосуються міжн родно-пр вових відносин. Під ч с підготовки н вч льного посібник було використ но н - укові розробки відомих вітчизняних юристів-міжн родників В. Бут- кевич , М. Буроменського, В. В силенк , О. Висоцького, С. Голов - того,  В. Денисов ,  А. Дмитрієв ,  С. Іс кович ,  В. Євінтов , В. Мур вйов , К. С ндровського, Л. Тимченк ,  т кож юристів Ро- сійської Федер ції -- М. Богусл вського, Г. Ігн тенк , Ю. Колосов , І. Лук шук т ін. Автор висловлює подяку з рецензії,  т кож з консульт тивну і пр ктичну допомогу у підготовці посібник провідним співробітни- к м відділу міжн родного пр в т порівняльного пр возн вств Інституту держ ви і пр в ім. В. М. Корецького Н ціон льної к - демії н ук Укр їни, пр ктичним пр цівник м Міністерств з кор- донних спр в і Міністерств юстиції Укр їни, Н ціон льного цент- р льного бюро Інтерполу в Укр їні, Укр їнської пр вничої фунд ції т Асоці ції міжн родного пр в Укр їни. Автор з вдячністю сприйме пропозиції щодо поліпшення викл - деного у посібнику м тері лу і конструктивну критику. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ М І Ж Н А Р О Д Н О Г О ПРАВА ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН. Д Ж Е Р Е Л А , ПРИНЦИПИ І НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА Міжн родне пр во -- особлив пр вов систем , що скл д ється з принципів і норм, які регулюють відносини між держ в ми т іншими суб'єкт ми міжн родного пр в . Т кі принципи і норми створюються з  допомогою узгодження позицій уч сників цих відносин і з безпечуються у р зі необхідності індивіду льним бо ко- лективним примусом. Функції міжн родного пр в Функція Зміст функції Координуюч Держ ви вст новлюють з г льноприйнятні ст нд рти поведінки у різних сфер х відносин з допомогою норм міжн родного пр в Регулююч Прийняття держ в ми твердо вст новлених пр вил, без яких неможливі їх спільне існув ння і спілкув ння З безпечув льн Норми міжн родного пр в спонук ють держ ви дотримув тися певних пр вил поведінки Охоронн Існув ння мех нізмів з хисту пр в т інтересів суб'єктів міжн родного пр в ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН Об'єкт міжн родного пр в -- міжн родні відносини, що регулю- ються принцип ми і норм ми міжн родного пр в , тобто пр во- відносини суб'єктів міжн родного пр в , які можуть скл д тися у процесі ре ліз ції ними своїх пр в і обов'язків. Предмет міжн родного пр в -- м тері льні й нем тері льні бл - г , дії бо утрим ння від дій, які не н леж ть виключно до внутріш- ньої компетенції держ ви, щодо яких суб'єкти міжн родного пр в можуть вступ ти у пр вовідносини. Міжн родно-пр вові відносини Визн чення З вд ння Кл сифік ція · З безпечення миру · Міждерж вні Сукупність · Зміцнення співробіт- економічних, відносини політичних, ництв держ в урядового · Розширення ідеологічних, х р ктеру · Міждерж вні пр вових, дипло- міжн родних відносин · Підвищення ролі м тичних, вій- відносини неуря- ськових т інших н уково-технічного дового х р ктеру · Внутрішньо- зв'язків між прогресу · Посилення інтерн - держ в ми, держ вні основними ціон ліз ції господ р- відносини, що соці льними, еко- ського життя н леж ть до · Підвищення ролі номічними і гро- сфери м дськими міжн родних міжн родно- рух ми, які діють орг ніз цій пр вового · Розв'яз ння якісно н міжн родній регулюв ння рені, тобто між нових міжн родних н род ми в ши- проблем, що виник ють · З побіг ння ядерній рокому розумінні цього війні Джерел міжн родного пр в Основні Допоміжні Міжн родний договір Акти міжн родних орг ніз цій Угод між суб'єкт ми міжн родного пр в , що створює для них Рішення міжн родних вз ємні пр в й обов'язки судових і  рбітр жних орг нів Міжн родно-пр вовий звич й Доктрини спеці лістів у г лузі міжн родного Пр вило, що скл лося в результ ті трив лої міжн родної пр ктики Внутрішньодерж вні і з яким суб'єкти з кони і рішення міжн родного пр в н ціон льних судів визн ють юридично- обов'язковий х р ктер, тобто сприйм ють його Держ вн пр вов як пр вову норму пр ктик з стосув ння міжн родного пр в З г льні принципи пр в ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 22 жовтня 1970 р. н ХХV ювілейній сесії Генер льної Ас мблеї ООН в урочистій обст новці було прийнято Декл р цію про прин- ципи міжн родного пр в , що стосуються дружніх відносин і співро- бітництв між держ в ми відповідно до Ст туту ООН. Систем основних принципів міжн родного пр в Принцип под ння допомоги ООН у діях, які вон здійснює Принцип cпівробітництв держ в Принцип територі льної цілісності держ в Принцип нез стосув ння сили і з грози силою Принцип мирного вирішення міжн родних спорів Принцип с мовизн чення н родів і н цій Принцип непорушності кордонів Принцип суверенної рівності держ в Принцип з г льної пов ги пр в і основних свобод людини Принцип невтруч ння у внутрішні спр ви держ в Принцип екологічної безпеки Пов г держ вного суверенітету Принцип сумлінного викон ння міжн родних зобов'яз нь Концепції співвідношення міжн родного пр в і внутрішньодерж вного пр в Моністичні концепції Ду лістичн Концепція прим ту Концепція прим ту концепція внутрішньодерж вного міжн родного пр в пр в Міжн родне пр во Держ в може Виходячи з "чистої і внутрішньодерж вне з вл сної волі теорії пр в " пр во є окремими створюв ти і зміню- співвідношення пр вопорядк ми, в ти не лише норми міжн родного с мостійними внутрішньодерж вного пр вопорядку г лузями пр в , пр в ,  й норми і н ціон льних що вплив ють "зовнішньодерж вного" пр вопорядків н створення окремого (міжн родного) пр в "н г дує співвідно- пр вопорядку шення н ціон льного (Г. Гегель) (Г. Трипель, пр вопорядку Міжн родне пр во Д. Анцелотті) і внутрішніх норм юридично є пр вом корпор ції" лише тоді, коли воно є (Г. Кельзен) пр вом держ вним (А. Цорн) Співвідношення міжн родного публічного пр в і міжн родного прив тного пр в Міжн родне публічне Міжн родне прив тне Озн к пр во пр во Глоб льн н з г льно- Сфер дії Внутрішньодерж вне світовому рівні регулюв ння Спосіб регулюв ння Волевиявлення суб'єктів Подол ння колізій Держ ви, н ції і н роди, Суб'єкти Фізичні т юридичні особи які борються з свої пр в ; держ воподібні утворення; міжн родні міжурядові орг ніз ції Міждерж вні відносини Об'єкти Міжн родні прив тні (гро- регулюв ння м дянські, сімейні, трудові, цивільні т інші) відносини Міжн родно-пр вов Відповід льність Цивільно-пр вов НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ Норм міжн родного пр в -- пр вило поведінки, яке створюєть- ся держ в ми т іншими суб'єкт ми міжн родного пр в узгоджен- ням своїх позицій і визн ється ними як юридично обов'язкове. Норми міжн родного пр в Універс льні З сферою дії (колом уч сників) П ртикулярні (лок льні бо регіон льні) Диспозитивні З юридичною силою (способом пр вового регулюв ння) Імпер тивні З г льні З обсягом і змістом приписів Спеці льні Звич єві З способом створення Договірні і формою існув ння Норми рішень міжн родних М тері льні З функціями в системі Процесу льні СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА. ІНСТИТУТИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО В И З Н А Н Н Я І ПРАВОНАСТУПНИЦТВО ДЕРЖАВ Суб'єкти міжн родного пр в -- уч сники міжн родних відносин, врегульов них норм ми міжн родного пр в , які є нез лежними і зд тні с мостійно здійснюв ти обов'язки, визн чені цими норм ми. Суб'єкти міжн родного пр в Уч сники окремих Похідні Основні видів міжн родно- (вторинні) (первинні) пр вових відносин (з згодою держ в) Міжн родні Держ ви Уряд у вигн нні міжурядові ор- г ніз ції Н ції і н роди, які ре лізують пр во Повст л сторон Держ воподібні н с мовизн - утворення чення (борються (вільні міст , з нез лежність) Воююч сторон В тик н тощо) В И З Н А Н Н Я В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Міжн родно-пр вове визн ння -- визн ння відповідно до міжн - родного пр в існуючими держ в ми нових держ в бо урядів чи інших орг нів з метою вст новлення з ними офіційних бо нео- фіційних, повних бо неповних, постійних бо тимч сових відносин. Визн ння в міжн родному пр ві Конститутивн теорія, згідно з якою виріш льного зн чення н був є кт, тобто якщо є кт визн ння -- є і повний суб'єкт міжн родного Декл р тивн теорія, згідно з якою міжн родне визн ння не створює нового суб'єкт  міжн родного пр в , держ в  ст є суб'єктом міжн родного пр в  вн слідок свого існув ння, н явність кт визн ння не вплив є н її міжн родну Дискримін ційн  теорія, згідно з якою відбув ється р зове визн ння з офіційного невизн ння держ ви, що можливо у р зі необхідності укл сти контр кт з економічних, спортивних  бо Визн ння держ ви Визн ння уряду Визн ння воюючої бо повст лої сторони Визн ння орг ніз цій бо рухів опору Визн ння н родів, які ре лізують пр во н с мовизн чення, бо н ціон льно-визвольних рухів Вст новлення диплом тичних відносин Укл дення міжн родного договору Вст новлення консульських відносин тощо Н дсил ння диплом тичної ноти Визн ння де-юре (de jure) -- повне й ост точне визн ння. З держ в ми і уряд ми вст новлюються диплом тичні, консульські, торгово-економічні т інші офіційні відносини, тобто н явний комплекс юридичних н слідків Визн ння де-ф кто (de facto) -- сторони вст новлюють консульські відносини і розвив ють торгово-економічне співробітництво. Ця форм є перехідною до визн ння de jure і може бути Визн ння в режимі ad hoc можливе при р зових відносин х з офіційного невизн ння. Р зові визн ння з конкретного пит ння супроводжуються з явою тієї чи іншої сторони, що ці відносини з новою держ вою не озн ч ють її визн ння ПРАВОНАСТУПНИЦТВО ДЕРЖАВ Пр вон ступництво -- перехід пр в і обов'язків від одного суб'єкт до іншого у зв'язку з н буттям пр возд тності т дієзд т- ності. У міжн родному пр ві пр вон ступництво -- з мін однієї держ ви іншою у несенні відповід льності з міжн родні відносини відповідної території і у здійсненні пр в т обов'язків, що існув ли до цього ч су. Підст ви виникнення пр вон ступництв : об'єдн ння держ в, поділ держ в, відокремлення від держ ви ч стини території, пере- д ння ч стини території однієї держ ви іншій, утворення нової нез - лежної держ ви. Види пр вон ступництв З суб'єкт ми З об'єкт ми · нової нез лежної держ ви · держ вної території · держ ви, утвореної · н селення держ ви · в результ ті об'єдн ння кордонів держ ви · держ ви, утвореної · міжн родних договорів в результ ті поділу держ ви т інших норм тивних ктів · ч стини території, перед ної · держ вної вл сності · однією держ вою іншій держ вних боргів · ч стини території, · держ вних  рхівів · відокремленої від держ ви членств в міжн родних орг ніз ціях і орг н х З строком дії З обсягом пр в і обов'язків · постійне · у повному обсязі · тимч сове · ч сткове З способом входження в пр вон ступництво · з повідомленнями про пр вон ступництво · з умовою р тифік ції, прийняття бо з твердження · н сильне (у результ ті революції бо н ціон льно- визвольної боротьби) МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОНЯТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Міжн родно-пр вов відповід льність -- юридичний обов'язок суб'єкт -пр вопорушник  ліквідув ти н слідки шкоди, з вд ної іншому суб'єкту міжн родного пр в в результ ті вчиненого пр во- порушення,  бо юридичні н слідки, що н ст ють для суб'єкт міжн родного пр в в результ ті порушення ним міжн родно-пр - вового зобов'яз ння. У міжн родному пр ві виокремлюють дв  види відповід ль- ності -- нем тері льну (ще н зив ють політичною, мор льною, мо- р льно-політичною) і м тері льну. Форм відповід льності -- конкретний спосіб з стосув ння до держ ви-порушник несприятливих для неї н слідків з невикон ння міжн родного зобов'яз ння. Види і форми міжн родно-пр вової відповід льності Політичн М тері льн С тисф кція -- офіційне Реп р ція -- відшкодув ння виб чення, вир ження постр жд лій від гресії співчуття, з певнення держ ві м тері льної шкоди постр жд лої сторони грошим , н турою (тов р ми) в неприпустимості повторення бо послуг ми. пр вопорушення, пок р ння Реституція -- повернення в н турі м йн , непр вомірно винних тощо. С нкції -- індивіду льні бо вилученого і вивезеного колективні пр вомірні воюючою стороною з території примусові з ходи, що противник . вжив ються до суб'єкт - Субституція -- різновид пр вопорушник з метою реституції, якою передб чено припинення непр вомірної повернення м йн  н логічного поведінки бо пок р ння з роду і приблизно рівного тому, т ку поведінку. що було непр вомірно Репрес лії -- пр вомірні вилучено і вивезено воюючою примусові дії держ ви з метою стороною з території відновити свої пр в , порушені противник , тобто з мін іншою держ вою: непр вомірно знищеного бо з морожув ння бо решт пошкодженого м йн , будівель, грошей б нківських ву рів; творів мистецтв тощо з трим ння бо решт подібними і рівноцінними риболовецьких суден тощо. предмет ми Реторсії -- пр вомірні примусові дії держ ви у відповідь н недружній кт держ ви з метою відновити принципи вз ємності у відносин х між сторон ми СУБ'ЄКТИ, ЯКІ НЕСУТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Суб'єкти відповід льності в міжн родному пр ві Держ ви Фізичні особи, Спеці льні які м ють · безпосередньо Міжурядові суб'єкти офіційний винні орг ніз ції міжн родного держ вний · співуч сники пр в ст тус · пособники Міжн родн відповід льність фізичних осіб, які м ють офіційний держ вний ст тус у міжн родному у міжн родних у н ціон льних рбітр жі Х р ктер міжн родно-пр вової відповід льності репресивний реп р ційний превентивний Міжн родні злочини, з які несуть відповід льність індивіди: · злочини проти миру (пл нув ння, підготовк , розв'язув ння і ведення гресивної війни); · воєнні злочини (порушення з конів і звич їв війни); · злочини проти людств (вбивств , к тув ння т інші дії, з сто- сов ні до цивільного н селення); · геноцид; ·  п ртеїд т ін. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНОМУ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Підст в міжн родно-пр вової відповід льності держ ви -- пору- шення держ вою міжн родного зобов'яз ння, тобто скоєння нею міжн родного пр вопорушення. Щоб вст новити ф кт міжн родно- го пр вопорушення, необхідно перекон тися, що відбул ся дія бо бездіяльність пос дових осіб бо орг нів держ ви, яку з чинними норм ми міжн родного пр в можн пост вити з провину держ ві, і що с ме т к поведінк призвел до порушення міжн родного зо- бов'яз ння цією держ вою. Джерел  юридичних підст в міжн родно-пр вової відповід ль- ності держ в -- будь-які міжн родно-пр вові кти, приписи яких фіксують юридично обов'язкові для держ в пр вил поведінки. Джерел юридичних підст в міжн родно-пр вової відповід льності держ в Міжн родний договір Міжн родний звич й Рішення міжн родних судів і міжн родних (міжурядових) орг ніз цій, які м ють обов'язкову чинність Односторонній міжн родно-пр вовий кт, який дресов но іншим держ в м і положення якого вст новлюють юридично обов'язкові пр вил поведінки для держ ви, що вид л цей кт НАСЕЛЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Під н селенням у міжн родному пр ві н йч стіше розуміють су- купність індивідів, які прожив ють у певний ч с н території кон- кретної держ ви і перебув ють під її юрисдикцією. СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ДЕРЖАВИ Н селення держ ви Ап триди Біп триди Гром дяни Іноземці (особи без (особи з держ ви гром дянств ) подвійним Способи утворення н селення З н родженням відповідно У результ ті н тур ліз ції до принципів "пр в крові" (з клопот нням індивід (н ціон льний принцип) і "пр в у р зі взяття шлюбу грунту" (територі льний бо усиновлення) ГРОМАДЯНСТВО В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Способи н буття гром дянств "пр во крові" З н родженням "пр во грунту" зміш ний принцип прийняття у гром дянство у результ ті взяття шлюбу У результ ті н тур ліз ції через усиновлення втом тичн н тур ліз ція неповнолітніх дітей у р зі н тур ліз ції їхніх б тьків Групове н д ння гром дянств у спрощеному порядку бо н д ння у спрощеному порядку гром дянств переселенцям, що передб чено спеці льними з кон ми, які вид ють для викон ння міжн родного договору Н д ння гром дянств з ініці тиви компетентних вл стей держ ви з особливі з слуги перед держ вою Опт ція в р зі територі льних змін і врегулюв ння подвійного гром дянств Реінтегр ція бо поновлення у гром дянстві Тр нсферт -- перехід н селення певної території з одного гром дянств в інше у зв'язку з перед нням території, н якій прожив ло н селення, однією держ вою іншій СПЕЦІАЛЬНІ КАТЕГОРІЇ НАСЕЛЕННЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Особи, яким н д ється пр во притулку, -- це особи, яким конк- ретн держ в н д є можливість схов тися від переслідув нь з по- літичних мотивів, яких вони з зн в ли у кр їні свого гром дянств бо постійного місця прожив ння,  т кож обов'язок цієї держ ви перед міжн родним співтов риством не вид в ти цих осіб держ ві, в якій вони з зн ли переслідув ння. Біженці -- це іноземці бо особи без гром дянств , які вн слідок обгрунтов них побоюв нь ст ти жертв ми переслідув нь з озн к - ми р си, н ціон льності, ст влення до релігії, гром дянств , н леж- ності до певної соці льної групи, політичних перекон нь змушені з - лишити територію держ ви, гром дян ми якої вони є, бо територію свого постійного прожив ння і не можуть бо не б ж ють користу- в тися з хистом цієї держ ви через з зн чені побоюв ння, і щодо яких прийнято рішення про н д ння їм ст тусу біженців. Переміщені особи -- це люди, примусово вивезені під ч с Другої світової війни ф шистською Німеччиною т її союзник ми з окупо- в них ними територій для використ ння н різних робот х. Вимушені переселенці -- це особи, які змушені з лишити певний конфліктний р йон -- місце прожив ння через н сильство бо побо- юв ння переслідув нь з озн к ми н ціон льності, мови, політичних перекон нь, віросповід ння у зв'язку з воєнними к мп ніями, м со- вими порушеннями гром дського порядку т іншими порушеннями пр в людини і поселитися в іншому регіоні цієї с мої держ ви ТЕРИТОРІЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ Територія в доктрині й пр ктиці міжн родного пр в -- це різні простори земної кулі, що включ ють її сухопутну і водну поверхні, н др , повітряний простір,  т кож космічний простір і небесні тіл . Поділ територій у міжн родному пр ві з пр вовим режимом: · територія під юрисдикцією держ ви; · територія з міжн родно-пр вовим регулюв нням; · територія зі зміш ним режимом регулюв ння; · територія, що перебув є під юрисдикцією міжн родного мор- ського пр в (Конвенція ООН про морське пр во 1982 р.); · території зі спеці льним режимом користув ння; · міжн родні морські протоки; · міжн родні ріки; · міжн родні к н ли. Держ вн територія -- це ч стин поверхні Землі, що пр вомірно н лежить певній держ ві, у меж х якої вон здійснює своє територі- льне верховенство. Повітрян територія н д сухопутною і водною поверхнею включно до космічного простору (висот 110115 км); кожн держ в використовує цю територію н висоті 2025 км для польотів ві ції Сухопутн територія, що н лежить держ ві, її н др до ядр земної кулі (н суч сному ет пі люди використовують углиб 710 км суші) 0 ядро Землі Позн чк , від якої вгору відлічують повітряний простір, углиб -- н др Землі Територія, що перебув є під суверенітетом держ ви Сухопутн Повітряний Водн територія територія простір М терик Повітряний Територі льне простір з ввишки море 100110 км, Острови розт шов ний Внутрішні води н д сухопутною і водною Анкл ви поверхнею Морські води, у тому числі Кв зідерж вн води держ в- територія: повіт- Н др держ вної рхіпел гів ряні й морські території, поверх- судн у ня дн і н др відкритому морі і континент льного Води портів повітряному шельфу просторі, простір Води з ток, н д ними, "історичних підводні з ток" трубопроводи, к - белі, н дводні спо- руди у Води рік, озер, відкритому морі к н лів т інших (н д шельфом), водойм, внутрішні моря Арктичні сектори окремих держ в Територі льне верховенство держ ви Вл д певної держ ви є вищою щодо всіх фізичних і юридичних осіб, які перебув ють н її території Н території держ ви виключ ється діяльність публічної вл ди будь-якої іншої держ ви Вищ вл д держ ви здійснюється системою держ вних орг нів у з конод вчій, викон вчій, дміністр тивній і судовій сфер х Юрисдикція держ ви, тобто пр в судових і дміністр тивних орг нів з розгляду і вирішення всіх спр в н цій території відповідно до компетенції цих орг нів У меж х своєї території держ в може з стосовув ти до своїх гром дян, іноземців т осіб без гром дянств з соби вл дного примусу, що відповід ють з кону, якщо інше не передб чене міжн родним договором Юрисдикція держ ви поширюється н осіб, споруди і тр нспортні з соби, що перебув ють з меж ми територі льного моря, тобто з її територією,  т кож н Ніхто не м є пр в н сильно позб вити держ ву території, що їй н лежить, і відповідно природних ресурсів,  т кож змінити держ вні кордони Держ вн територія, зокрем земля і держ вні н др , не можуть бути використ ні іншими держ в ми, їх юридичними бо фізич- ними особ ми у промислових цілях без згоди територі льного суверен Території із зміш ним режимом регулюв ння Виключн Міжн родні Континент льний Прилегл зон економічн протоки і шельф зон к н ли Не входять до скл ду держ вних територій і не перебув ють під суверенітетом держ ви. Кожн прибережн держ в м є суверенні пр в н розвідку і розробку природних ресурсів прилеглих до неї континент льного шельфу й виключної економічної зони, т кож н охорону природного середовищ цих р йонів. Інші держ ви н був ють т ких пр в з дозволу прибережної держ ви Р йон відкритого моря, Свобод проходження суден де прибережні держ ви м ють через протоки і к н ли, які з'єд- пр во здійснюв ти контроль нують відкриті моря, передб - з метою з побіг ння ч є, що прибережні держ ви з порушенням митних, міжн родними договор ми н - фіск льних (под ткових), ділені певними пр в ми. Спе- іммігр ційних і с ніт рних ці льний режим вст новлено пр вил у меж х своїх терито- для Чорноморських, Б лтій- рі льних вод ських проток, М гелл нової протоки, Суецького, П н мського к н лів МОРСЬКІ КОРДОНИ І ЗОНИ Морські кордони і зони визн чені відповідно до Конвенції ООН з морського пр в 1982 р. 12 Sm Кордон підводного кр ю м терик 24 Sm Зовнішній кордон територі льних вод Зовнішній кордон 200 Sm екологічної зони 200 Sm Континент льний шельф (може досяг ти 350 Sm) Суш 0 Відст нь, Sm Внутрішньодерж вн позн чк відліку (точк н йбільшого відпливу) морських кордонів і зон Примітк : 1 Sm (морськ миля) дорівнює 1852 метри. Прилегл зон -- р йон відкритого моря, який приляг є до зов- нішнього кордону територі льних вод і вст новлюється для здій- снення контролю прибережної держ ви з метою з побіг ння пору- шенням відповідних пр вил у меж х її території бо територі льного моря. Види прилеглих зон Зон Фіск льн Зон кримін льної Митн С ніт рн (под тков ) безпеки і цивільної юрисдикції Зон Зон Фортифі- Зон Емігр ційн морського нейтр літету к ційн консерв ції контролю Міжн родні території -- це території, які не перебув ють під суве- ренітетом будь-якої держ ви, є спільним н дб нням усього людств . Міжн родні території Ант рктик Космічній простір (включ ючи Місяць т інші небесні тіл ) Договір про Ант рктику Договір про принципи діяльності держ в з Відкрите море дослідження і використ ння космічного простору, Конвенція про відкрите море включ ючи Місяць т інші 1958 р. Повітряний простір н д Міжн родні протоки і к н ли відкритим морем Конвенція про режим Чик зьк конвенція про міжн - чорноморських проток 1958 р. родну цивільну ві цію 1944 р. Договір між Чилі і Аргентиною щодо М гелл нової протоки 1941 р. Міжн родні ріки Конвенція щодо з безпечення Конвенція про режим судно- вільного пл в ння Суецьким пл вств н Дун ї 1948 року т к н лом 1888 р. Морське дно з меж ми Б г тон ціон льні ріки континент льного шельфу Угод між Аргентиною Конвенція ООН з морського і Уругв єм щодо вод ріки пр в 1982 р. Уругв й 1946 р. Конвенція про режим Угод між ОАР і Суд ном чорноморських проток 1936 р. про використ ння вод ріки Ніл (Монтре конвенція) 1956 р. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ Пр во міжн родних договорів -- це сукупність юридичних норм, які визн ч ють зміст, структуру, підст ви н буття чинності дого- ворів і діяльність суб'єктів щодо порядку укл дення, форм викон н- ня і розірв ння міжн родних договорів. Генер льний принцип пр в  міжн родних договорів -- Pacta sund servanda (з л т. -- договори повинні виконув тися) КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ Політичні Союзний договір -- угод ( бо кільк угод), відповідно до якої держ ви, що її укл ли, зобов'язуються діяти спільно з метою охорони певних інтересів Договір про нейтр літет між держ в ми, який зобов'язує їх не бр ти уч сті у будь-яких воєнних діях і не перетворюв ти певні території н військові б зи Мирний договір, відповідно до якого держ ви юридично припи- няють ст н війни і вст новлюють політичні т інші відносини Договір про вз ємну допомогу -- різновид союзного договору, відповідно до якого його уч сники зобов'яз ні под в ти одне одному вз ємну допомогу Договір про нен п д, відповідно до якого сторони зобов'язуються утримув тися від н п ду одн н одну поодинці і спільно з іншими держ в ми Економічні Спеці льні угоди Торговельний договір у г лузі тр нспорту Угод про пост вку тов ру у сфері зв'язку і тов рооборот у г лузі сільського господ рств Угод про под ння технічної допомоги і у сфері н укового н уково-технічне з пр вових пит нь Угод про міжн родні розр хунки у сфері охорони н вколишнього середовищ Угод з митних пит нь у сфері культури з військових пит нь т ін. ОСНОВНІ СТАДІЇ УКЛАДЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ Призн чення Под ння Узгодження уповнов жених для і перевірк тексту договору ведення переговорів Обговорення Автентифік ція, Підпис ння і ухв лення п р фув ння договору проекту договору договору Р тифік ція Обмін З яв з стережень договору р тифік ційними гр мот ми т їх депонув ння Промульг ція Реєстр ція Перед ч гр мот (опублікув ння) договору в ООН депозит рію договору СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ Н зв Договір Тр кт т Протокол Конвенція П кт Ст тут Х ртія Угод Акт Прогр м Декл р ція Обмін нот ми Пре мбул Розділи Основн ч стин Гл ви Ст тті З ключн ч стин П р гр фи Пункти З стереження, Ч стини зроблені Підписи уповнов жених Дод тки · Протоколи · Описи · Технічні умови · Ст нд рти · Т рифи · К рти т ін. ДИПЛОМАТИЧНЕ І КОНСУЛЬСЬКЕ ПРАВО Диплом тичне пр во -- це норми міжн родного пр в , які регл - ментують порядок диплом тичних зносин між держ в ми т іншими суб'єкт ми міжн родного пр в . Консульське пр во -- це сукупність н ціон льних і міжн родних пр вових норм, що регулюють діяльність консулів і порядок кон- сульських зносин. Диплом тичне і консульське пр во -- одні з н йст ріших г лузей міжн родного пр в . Внутрішньодерж вні орг ни зовнішніх зносин -- держ вні орг ни, з допомогою яких здійснюються зв'язки певної держ ви з іншими держ в ми і міжн родними орг ніз ціями і які постійно перебу- в ють н території цієї держ ви. Внутрішньодерж вні орг ни зовнішніх зносин Орг ни, що предст вляють Орг ни, що предст вляють держ ву з усіх пит нь -- держ ву лише в одній г лузі п рл мент, гл в держ ви, зовнішніх зв'язків уряд, голов уряду, (міністерство зовнішньої відомство іноземних спр в торгівлі, інші міністерств і відомств ) З кордонні орг ни зовнішніх зносин -- держ вні орг ни, з допо- могою яких здійснюються зв'язки з іншими держ в ми і міжн род- ними орг ніз ціями і які розміщені н території іноземної держ ви. З кордонні орг ни зовнішніх зносин Постійні Тимч сові · Диплом тичні предст в- Спеці льні місії, що н пр в- ництв (посольств і місії) ляються до інших держ в для · Консульські уч сті в церемоні льних предст вництв з ход х, ведення переговорів · Постійні предст вництв тощо. держ в при міжн родних Делег ції, що н пр вляються орг ніз ціях для уч сті в міжн родних Основні функції диплом тичного предст вництв З хист інтересів Предст вництво Ведення своєї держ ви своєї держ ви переговорів і гром дян своєї в держ ві з урядом держ ви держ ви в держ ві перебув ння перебув ння перебув ння Розвиток дружніх відносин між держ вою перебув ння і Інформ ційн Консульськ держ вою, яку предст вляє диплом тичне предст вництво Структур диплом тичного Голов диплом тичного предст вництв Персон л диплом тичного Диплом тичний Адміністр тивно-технічний Обслуговуючий Кл си і р нги диплом тичних Кл си голів диплом тичних Посол, кредитов ний при гл в х держ в Посл нник, кредитов ний при гл в х держ в Повірений у спр в х, кредитов ний при міністр х з кордонних спр в Диплом тичні р нги Р дник Перший секрет р Другий секрет р Секрет р Ат ше Кл си і р нги диплом тів в Укр їні Н дзвич йний і повнов жний посол Н дзвич йний і повнов жний посл нник 1-го кл су Н дзвич йний і повнов жний посл нник 2-го кл су Р дник 1-го кл су Р дник 2-го кл су Перший секрет р 1-го кл су Перший секрет р 2-го кл су Другий секрет р 1-го кл су Другий секрет р 2-го кл су Третій секрет р Ат ше Диплом тичні привілеї т імунітети Привілеї т імуні- Привілеї т імуні- Об'єкти привілеїв тети диплом тич- тети диплом тів т  імунітетів них і членів їх сімей Недоторк нність Диплом тичні Недоторк нність особи предст вництв , приміщень у тому числі предст вництв Недоторк нність Фіск льний при міжн родних житл імунітет орг ніз ціях Повний імунітет Імунітет від при- Диплом ти і від цивільної т мусових дій щодо члени їх сімей дміністр тивної м йн і з собів юрисдикції щодо пересув ння службової діяльності Недоторк нність кореспонденції, Повний імунітет рхівів, з собів від кримін льної зв'язку юрисдикції держ ви Пр во н безпе- перебув ння решкодні зносини із своїм центром Фіск льний т іншими (под тковий) предст вництв ми імунітет держ ви Митні привілеї Митні привілеї Протокольні при- Вільне вілеї, зокрем пересув ння пр во користу- територією іншої в ння держ вним держ ви пр пором КОНСУЛЬСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО Функції консульств З хист інтересів своєї держ ви в держ ві перебув ння З хист інтересів юридичних і фізичних осіб держ ви, яку предст вляє консул, у держ ві перебув ння, зокрем предст вництво інтересів своїх гром дян у суді у спр в х про сп дщину і в р зі смерті,  т кож охорон інтересів неповнолітніх і недієзд тних осіб своєї держ ви в держ ві перебув ння, викон ння доручень судових орг нів тощо Сприяння розвитку торгівлі, економічних, н укових, культурних зв'язків між своєю держ вою т держ вою Інформув ння своєї держ ви про політичну, економічну, культурну, пр вову і н укову сфери життя держ ви перебув ння Викон ння пр в н гляду т інспекції щодо літ ків і суден пр пор своєї держ ви, под ння їм у р зі потреби допомоги і сприяння Вид ч п спортів і проїзних документів гром дян м своєї держ ви,  т кож віз, свідоцтв т інших необхідних документів для поїздки до держ ви, яку предст вляє консульське предст вництво, гром дян м держ ви перебув ння і іноземцям, лег ліз ція документів Види консульських Консульські р нги Генер льне консульство Генер льний консул Консульство Консул Віце-консульство Віце-консул Консульське гентство Консульський гент Торговельні предст вництв з кордоном Торговельне предст вництво -- предст вницький орг н держ ви з кордоном, який здійснює її функції у сфері зовнішньої торгівлі. Торговельні предст вництв як орг ни зовнішніх зносин були створені колишнім Р дянським Союзом для здійснення Торговельне предст вництво -- це ч стин диплом тичного предст вництв в окремій держ ві, здійснює свою діяльність під з г льним керівництвом посл (посл нник ) і підзвітне міністерству зовнішньої торгівлі. Торговельне предст вництво очолює торговельний предст вник, якого призн ч є уряд Функції торговельних предст вництв Укр їни з Ведення опер цій із зовнішньої торгівлі для орг ніз цій, які беруть уч сть у зовнішньоторговельному обороті Вид ння дозволів н здійснення торговельних опер цій уст нов м, які беруть уч сть у зовнішньоторговельному Регулюв ння і контроль діяльності орг ніз цій, які м ють дозвіл н с мостійний вихід н зовнішній ринок Вид ч дозволів н ввезення тов рів, свідоцтв про проходження тов рів, дозволів н тр нзит тов рів через Укр їну Контроль у кр їні перебув ння з викон нням з конів про зовнішню торгівлю орг ніз ціями, які беруть уч сть у зовнішньоторговельному обороті Вивчення з г льних економічних умов і торговельної кон'юнктури у кр їні перебув ння Вип дки з кінчення місії диплом тичного предст вник Оголошення держ вою перебув ння диплом тичного предст вник persona non grata (неб ж ною особою) Розірв ння диплом тичних відносин бо виникнення ст ну війни між держ вою, що кредитує диплом тичного предст вник , і держ вою його перебув ння Відклик ння диплом тичного предст вник держ вою, що його кредитує Припинення існув ння як суб'єкт міжн родного пр в держ ви, як  кредитув л предст вник , бо держ ви перебув ння Докорінн змін держ вного устрою в держ ві, що кредитув л диплом тичного предст вник ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Пр во міжн родних орг ніз цій -- це сукупність норм, які регу- люють створення, структуру, функціонув ння т  повнов ження міждерж вних структур, що є міжн родними орг ніз ціями. Це одн з г лузей міжн родного пр в . Озн ки міжн родної орг ніз ції Членство трьох і більше держ в Н явність уст новчої міжн родної угоди Постійні орг ни і шт б-кв ртир Принцип пов ги суверенітету держ в -- членів орг ніз ції Невтруч ння у внутрішні спр ви держ в -- членів орг ніз ції Вст новлення порядку прийняття рішень і н буття ними юридичної сили Міжн родн міжурядов орг ніз ція -- постійне об'єдн ння дер- ж в, створене н основі міжн родної угоди (ст туту бо іншого уст - новчого документ ) з метою вирішення міжн родних проблем і роз- витку всебічної співпр ці, м є постійні орг ни і діє в інтерес х держ в-членів з дотрим ння принципу пов ги їх суверенітету. КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ МІЖУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Міжн родні міжурядові орг ніз ції З порядком прийому З кількістю З предметом діяльності нових членів членів політичні відкриті всесвітні економічні з криті групові кредитно-фін нсові т кі, що нових членів прийм ють з пит нь торгівлі відповідно до ст туту охорони здоров'я культури т ін. З метою і принцип ми З колом уч сників із з г льною компетенцією універс льні із спеці льною регіон льні СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ ООН Міжн родний Р д з опіки (з 1999 р. Секрет рі т суд припинил своє існув ння) Генер льн Економічн Р д Безпеки Ас мблея і Соці льн р д Орг н із спостереження Регіон льні комісії з викон нням умов Функціон льні перемир'я в П лестині комісії Груп військових Сесійні, постійні спостеріг чів ООН в Індії і П кист ні Збройні сили ООН з підтрим ння миру Близькосхідне гентство ООН н Кіпрі для допомоги п лестинським біженцям Н дзвич йні збройні і орг ніз ції робіт сили ООН Конференція ООН з торгівлі й розвитку Військово-шт бний Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) комітет Упр вління Верховного Коміс р ООН Комісія з роззброєння у спр в х біженців Комітет експертів Об'єдн н світов продовольч прогр м Комітет з прийм ння (ООН/ФАО) нових членів т ін. Н вч льний і н уково-дослідний інститут ООН (ЮНІТАР) Прогр м розвитку ООН (ПРООН) Орг ніз ція Об'єдн них Н цій з промислового розвитку (ЮНІДО) Прогр м ООН з н вколишнього середовищ (ЮНЕП) Університет ООН (ЮНЮ) Всесвітня продовольч р д т ін. Принципи ООН Відмов у міжн родних відносин х від з грози силою бо її використ ння проти інших держ в Мирне вирішення міжн родних спорів Невтруч ння у внутрішні спр ви інших держ в і непорушність кордонів Співробітництво держ в Рівнопр вність і с мовизн чення н родів Суверенн рівність держ в Добросовісне викон ння зобов'яз нь Мирне співіснув ння і територі льн цілісність держ в Пов г до основних пр в і свобод людини Под ння допомоги ООН в усіх її діях, які вон виконує відповідно до Ст туту ООН З безпечення того, щоб держ ви, які не є член ми ООН, діяли відповідно до принципів ООН, оскільки це необхідно для підтрим ння міжн родного миру і безпеки Принцип роззброєння Принцип одност йності великих держ в Членство в ООН Член ми Орг ніз ції Прийняття Член Орг ніз ції, який можуть бути всі у члени систем тично порушує миролюбні держ ви, Орг ніз ції принципи Ст туту які беруть н себе ухв люється ООН, може бути зобов'яз ння, що міс- пост новою виключений тяться у Ст туті Генер льної з Орг ніз ції бо може ООН, і які, з Ас мблеї бути припинене тлум ченням з рекоменд цією здійснення його пр в Орг ніз ції, можуть Р ди Безпеки і привілеїв рішенням і б ж ють Генер льної Ас мблеї ці зобов'яз ння з рекоменд цією Рекоменд ції Р ди Безпеки з пит нь прийм ння нових членів ООН бо виключення з Орг ніз ції прийм ються н основі принципу одност йності великих держ в (тобто потрібно не менш як 9 голосів членів Р ди, включ ючи голоси членів Р ди Безпеки, що співп д ють) Сесії Генер льної Ас мблеї ООН Чергові Склик ються щороку, відкрив ються, як пр вило, третього вівторк вересня і трив ють з звич й до середини грудня Спеці льні Склик ються Генер льним секрет рем ООН з будь-якого пит ння н вимогу Р ди Безпеки, більшості членів ООН бо одного з членів ООН, якщо т ку вимогу підтрим ли більшість членів ООН Н дзвич йні спеці льні (з 1950 р.) Склик ються протягом 24 годин з моменту отрим ння Генер льним секрет рем ООН вимоги про склик ння т кої сесії, що н дійшл від будь-яких семи членів Р ди Безпеки, більшості членів ООН бо одного з членів ООН, якщо цю вимогу підтрим ли більшість членів ООН, у т ких вип дк х: · якщо існує з гроз миру; · якщо ст лося порушення миру Генер льн Ас мблея ООН Головні комітети Процедурні орг ни Допоміжні орг ни Генер льний комітет (голов , Комітет з перевірки 21 з ступник голови Ас мблеї, повнов жень голови семи головних Перший комітет (полі- Комісії Комітети тичні пит ння, пит ння безпеки, ревізійн з дміністр тивних включ ючи і бюджетних з міжн родного Спеці льний політичний пр в з внесків комітет із спостеріг ння з конференцій Другий комітет з (економічні і фін нсові підтрим нням з опер цій підтри- пит ння) м ння миру з пр в людини т безпеки Третій комітет (соці льні, з пр в гум ніт рні пит ння з деколоніз ції міжн родної і пит ння культури) торгівлі проти п ртеїду Четвертий комітет (пит ння деколоніз ції із роззброєння з томної енергії і нес моврядних територій) з використ ння космічного П'ятий комітет простору ( дміністр тивні і бюджетні пит ння) з мирного використ ння дн Шостий комітет морів і оке нів (пр вові пит ння) ГОЛОСУВАННЯ В ГЕНЕРАЛЬНІЙ АСАМБЛЕЇ ООН Генер льн Ас мблея скл д ється з усіх членів ООН. Кожний член ООН м є н Генер льній Ас мблеї лише один го- лос, хоч делег ція держ ви -- член ООН може включ ти щон й- більше 5 делег тів і 5 з ступників, необхідну кількість р дників і екс- пертів. Рішення Генер льної Ас мблеї з н йв жливіших пит нь ухв - люється більшістю у дві третини голосів присутніх і тих держ в -- членів ООН, що беруть уч сть у голосув нні (підтрим ння міжн - родного миру і безпеки, вибори непостійних членів Р ди Безпеки і членів Економічної т Соці льної р ди відповідно до ст. 18 Ст туту ООН, прийняття нових держ в до ООН і виключення з неї, призн - чення Генер льного секрет ря ООН, бюджетні й деякі інші пит ння). Рішення Генер льної Ас мблеї з інших пит нь, особливо проце- дурних, ухв люються простою більшістю голосів присутніх і тих держ в -- членів ООН, що беруть уч сть у голосув нні. Для ухв лення рішення н Генер льній Ас мблеї необхідн при- сутність щон йменше половини всіх членів ООН. Функції Секрет рі ту ООН · з безпечення обслуговув ння орг нів системи ООН; · викон ння н пр цьов них орг н ми системи ООН прогр м; · інформув ння і консультув ння Генер льного секрет ря ООН з різних пит нь, якими з йм ється ООН; · перекл д, друкув ння, поширення доповідей, резолюцій т інших документів Генер льної Ас мблеї ООН, її комітетів і орг нів; · усний перекл д виступів н з сід ннях; · скл д ння, друкув ння і розсил ння звітів про з сід ння сесій; · зберіг ння документів в рхів х, н дсил ння всіх документів Генер льної Ас мблеї держ в м -- член м ООН; · реєстр ція і вивчення міжн родних договорів, які укл д ють держ ви -- члени ООН; · керівництво опер ціями з підтрим ння миру; · орг ніз ція міжн родних конференцій з проблем всесвітнього зн чення; · скл д ння оглядів світових економічних тенденцій і проблем; · підготовк і здійснення досліджень з пит нь пр в людини, роз- зброєння, розвитку тощо. Секрет рі т ООН (пон д 50 тис. пр цівників) Генер льний секрет р Деп рт менти Адміністр тивний з пр вових пит нь і технічний персон л економічний Секрет рі т Генер льного і соці льний секрет ря з політичних пит нь Спеці лізов не бюро і спр в Р ди Безпеки Відділення ООН у Женеві з інформ ції Секрет рі ти відділи служб регіон льних дміністр ція Адміністр ція технічної і упр вління допомоги ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР ООН Генер льними секрет рями у різні роки були: 19451953 рр. -- Трюгве Х львд н Лі (Норвегія); 19531961 рр. -- Д г Х мм ршельд (Швеція); 19611971 рр. -- У Т н (Бірм , нині М'янм ); 19721981 рр. -- Курт В льдх йм (Австрія); 19821991 рр. -- Х в'єр Перес де Куельяр (Перу); 19921996 рр. -- Бутрос Бутрос Г лі (Єгипет); з січня 1997 р. -- Кофі Атт Анн н (Г н ). Функції Генер льного секрет ря ООН Політичні політичні бо конфіденційні дії для з побіг ння еск л ції міжн родних спорів, конфліктів і кризових ситу цій повсякденні консульт ції з лідер ми суверенних держ в т іншими урядовими особ ми поїздки в різні кр їни світу з метою поліпшення міжн родної обст новки доведення до відом членів Р ди Безпеки будь-яких спірних пит нь, пов'яз них із з грозою міжн родному миру і безпеці Аміністр тивно-викон вчі з г льні директивні вк зівки деп рт мент м, упр влінням т іншим орг ніз ційним підрозділ м Секрет рі ту ООН координ ція діяльності системи ООН призн чення персон лу Секрет рі ту ООН і упр вління цим персон лом уч сть у з сід ннях Генер льної Ас мблеї, Р ди Безпеки, ЕКОСОР,  т кож викон ння інших функцій, покл дених н нього цими орг н ми підготовк щорічної доповіді, в якій оцінюється робот Орг ніз ції з минулий період і висловлюються міркув ння щодо пріоритетів її м йбутньої діяльності, т кож дод ткових доповідей, яких від нього можуть вим г ти держ ви -- члени ООН уч сть у роботі міжн родних конференцій, які створюються під егідою ООН МІЖНАРОДНИЙ СУД Один з п'яти основних орг нів ООН. Міжн родний суд -- судо- вий орг н ООН, що діє н основі спеці льного ст туту, який є не- віддільною ч стиною Ст туту ООН,  т кож вл сного регл менту. Суд скл д ється з колегії нез лежних суддів, яких обир ють нез - лежно від їх гром дянств з кол осіб, які відповід ють вимог м, що висув ються в їхніх кр їн х для призн чення н н йвищі судові пос - ди, бо є юрист ми з визн ним вторитетом у г лузі міжн родного пр в . До скл ду суду входять 15 суддів, які обир ються Генер льною Ас мблеєю і Р дою Безпеки н 9 років. Міжн родний суд обир є го- лову, віце-голову і секрет ря н 3 роки. У скл ді Міжн родного суду не може бути двох гром дян однієї держ ви. КОМПЕТЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО СУДУ Розгляд є і вирішує спори між держ в ми -- уч сник ми Ст туту Міжн родного суду і спори інших держ в, які не є уч сник ми Ст - туту, н умов х, визн чених Р дою Безпеки щодо кожного окремого вип дку. Д є консульт тивні висновки з пр вових пит нь. Безпосередньо з питув ти консульт тивні висновки Міжн родного суду може Ге- нер льн Ас мблея ООН і Р д Безпеки. Інші орг ни ООН, міжн - родні орг ніз ції й орг ни з питують консульт тивні висновки з дозволу Генер льної Ас мблеї. Міжн родний суд у своїй діяльності з стосовує: · міжн родні конвенції з г льні і спеці льні, що вст новлюють пр вил , визн ні супротивними держ в ми; · міжн родні звич ї як док з з г льної пр ктики, визн ної як пр вов норм ; · з г льні принципи пр в , визн ні цивілізов ними н род ми; · судові рішення і доктрини н йкв ліфіков ніших спеці лістів з публічного пр в різних н цій як допоміжний з сіб для визн - чення пр вових норм. Суд може вирішув ти спори виходячи із з с д спр ведливості, якщо з цим погодяться сторони. (із Ст туту Міжн родного суду) Кл сифік ція спеці лізов них уст нов ООН культурно- економічного соці льного гум ніт рного х р ктеру х р ктеру х р ктеру ЮНЕСКО МОП Орг ніз ція Об'єдн них Міжн родн Н цій з пит нь освіти, орг ніз ція пр ці н уки і культури ВООЗ ВОІВ Всесвітня Всесвітня орг ніз ція орг ніз ція охорони інтелекту льної вл сності ВБ ВПС Всесвітній б нк Всесвітній поштовий союз МВФ МСЕ Міжн родний в лютний фонд Міжн родний союз електрозв'язку ФАО Продовольч і сільсько- ВМО господ рськ орг ніз ція Всесвітня метеорологічн Об'єдн них Н цій орг ніз ція ІКАО МФСР Міжн родн орг ніз ція Міжн родний фонд сільсько- цивільної  ві ції господ рського розвитку ЮНІДО ВТО Орг ніз ція Об'єдн них Н цій Всесвітня торгов орг ніз ція з промислового розвитку МАГАТЕ ІМО Міжн родне гентство Міжн родн морськ з томної енергії орг ніз ція Всесвітня орг ніз ція охорони здоров'я (ВООЗ) З снов н 7 квітня 1948 р. Місцезн ходження -- Женев (Швейц рія) Керівний орг н -- Всесвітня с мблея охорони здоров'я, де предст влені всі держ ви -- члени ВООЗ; склик ється щороку Америк нськ регіон льн орг ніз ція (В шингтон, США) Викон вч р д -- викон вчий орг н Африк нськ регіон льн орг ніз ція Ас мблеї у скл ді (Бр зз віль, Республік Конго) 32 членів Європейськ регіон льн орг ніз ція (Копенг ген, Д нія) З хіднотихооке нськ регіон льн орг ніз ція (М ніл , Філіппіни) Регіон льн орг ніз ція Південно- Секрет рі т (директори Східної Азії (Делі, Індія) генер льний т дміністр тивний Східносередземноморськ регіон льн і технічний персон л) орг ніз ція (Алекс ндрія, Єгипет) З ступник З ступник З ступник З ступник З ступник генер льного генер льного генер льного генер льного генер льного директор директор директор директор директор Відділ Відділ Відділ н в- Відділ Відділ епідеміо- боротьби колишньої охорони упр вління логічних з м лярією гігієни здоров'я і к дрів досліджень Відділ ф р- Ст тистичний Відділ Фін нсовий Відділ м кології відділ у профіл ктики і бюджет- з епідемій і токсикології сфері здоров'я ний відділ охорони Відділ біо- Відділ Відділ медичних Відділ коорди- підготовки н ук підготовки к дрів к дрів Міжн родн орг ніз ція пр ці (МОП) З снов н в 1919 р. Місцезн ходження -- Женев (Швейц рія) З 1946 р. спеці лізов н уст нов ООН Міжн родн конференція пр ці -- з конод вчий орг н МОП, що склик ється щороку 28 предст вників 14 предст вників від 14 предст вників урядів держ в- профспілок від підприємців членів трудящих держ в- держ в-членів Адміністр тивн р д скл д ється з 56 членів, які обир ються Міжн родною конференцією пр ці строком н 3 роки Міжн родне бюро пр ці -- постійний секрет рі т МОП Генер льний директор МОП Комісії Комітети Міжн родн орг ніз ція цивільної ві ції (ІКАО) З снов н у 1944 р. Діє з 1947 р. Місцезн ходження -- Монре ль (К н д ) Ас мблея -- Секрет рі т вищий орг н, що скл д ється з предст вників усіх Генер льний Адміністр тивний держ в -- членів ІКАО; секрет р ІКАО і технічний збир ється н сесію один р з персон л н три роки Р д -- постійний викон вчий орг н, що скл д ється з предст вників 33 держ в-членів, які обир ються Ас мблеєю ІКАО т ємним голосув нням. До керівництв Ас мблеєю повинні входити предст вники держ в, які відігр ють провідну роль в ві ції,  т кож м є з безпечув тися предст вництво основних регіонів світу. Р д обир є президент Р ди, формує секрет рі т і координує роботу постійних комісій і комітетів Аерон віг ційн Аві тр нспортний Фін нсовий Юридичний комісія комітет комітет комітет Орг ніз ція Об'єдн них Н цій з пит нь освіти, н уки і культури (ЮНЕСКО) З снов н в 1946 р. Місцезн ходження -- П риж (Фр нція) Генер льн конференція -- вищий керівний орг н, збир ється один р з н дв Комісії Генер льної Викон вч р д -- Комітети конференції вищий керівний Генер льної конференції орг н між сесіями · з прогр ми 1 (з освіти) Генер льної · з прогр ми 2 · юридичний конференції. · з к ндид тур (з природничих н ук) Збир ється двічі н · з прогр ми 3 · з перевірки рік (із соці льних н ук) повнов жень · з прогр ми 4 (з куль- · з конвенцій тури і комунік цій) і рекоменд цій · з прогр ми 5 · з міжн родних (із з г льних пит нь) неурядових дміністр тивн орг ніз цій Тимч сові орг ни Секрет рі т Гене- Постійні орг ни Викон вчої р ди р льної Конференції Викон вчої р ди (генер льний · комісія з прогр м директор і шт т · комісія із зовнішніх Консульт тивні міжн родних зв'язків комітети службовців) · комісія з · з охорони п м'яток дміністр тивних д внини пит нь · зі шкільних · регіон льн комісія прогр м · з вивчення культур Деп рт менти · освіти Бюро · природничих н ук · з г льні · соці льних н ук і культури · регіон льні · документ ції і з собів інформ ції Всесвітня орг ніз ція інтелекту льної вл сності (ВОІВ) Міжн родн конвенція про створення ВОІВ підпис н в 1967 р., н бр л чинності в 1970 р.; спеці лізов н уст нов ООН з 1974 р. Місцезн ходження -- Женев (Швейц рія) Керівні орг ни ВОІВ Конференція -- Генер льн  с мблея, Міжн родне бюро -- входять усі входять лише члени дміністр тивний держ ви -- члени П ризького бо орг н ВОІВ, ВОІВ Бернського союзів що скл д ється з Генер льного директор ВОІВ т  дміністр тивного й технічного персон лу Відділ вторських Відділ промислової Комітет з коорди- пр в вл сності н ції; скл д ється з 47 членів, які призн ч ються н 2 роки Міжн родне гентство з томної енергії (МАГАТЕ) З снов не в 1957 р. Місцезн ходження -- Відень (Австрія) Генер льн конференція скл д ється з предст вників держ в -- членів МАГАТЕ; збир ється н сесію щороку Р д упр вляючих -- здійснює опер тивне керівництво МАГАТЕ, включ є 35 членів, з них 22 обир ються, 13 призн ч ються Генер льною конференцією Н уково-консульт тивний комітет Секрет рі т у скл ді генер льного директор , який призн ч ється Р дою упр вляючих і з тверджується Генер льною конференцією, і персон лу секрет рі ту з пон д 600 співробітник ми к тегорії спеці лістів і пон д 700 Комісії Комітети Орг ніз ція фрик нської єдності (ОАЄ) Створен в 1963 р. Місцезн ходження -- Аддис-Абеб . До скл ду входять усі держ ви Африк нського континенту, крім ЮАР Комісія з Ас мблея гл в Р д ст рійшин посередництв , держ в і урядів, ОАЄ примирення збир ється й  рбітр жу щороку Спеці лізов ні комісії · з економічних Р д міністрів Комітет допомоги і соці льних ОАЕ -- н ціон льно- пит нь; викон вчий визвольним рух м · з пит нь освіти орг н. (Комітет і культури; Склик ється двічі визволення) ·  фрик нських юристів; Секрет рі т · з пит нь охорони здоров'я, с ніт рії, х рчув ння; Генер льний секрет р · з пит нь оборони; · з пит нь н уки, техніки і Викон вчий досліджень; секрет рі т ОАЄ при Бюро Бюро з н уки, фрик нської техніки групи ООН і досліджень Бюро у спр в х Бюро біженців грунтозн вств Ветерин рне бюро Бюро публік цій Орг ніз ція мерик нських держ в (ОАД) Створен в 1948 р., до її скл ду входять усі держ ви Америк нського континенту. З 1971 р. ст тус спостеріг ч отрим ли Бельгія, К н д , Г й н , Ізр їль, Ісп нія, Іт лія, Фр нція, Нідерл нди, ФРН, Японія. Місцезн ходження -- В шингтон (США) Генер льн  с мблея Консульт тивн Предст влені всі держ ви -- члени ОАД. н р д міністрів Сесії склик ються один р з н рік з кордонних спр в Між мерик нськ економічн Консульт тивний і соці льн р д комітет оборони Генер льний секрет рі т -- дміністр тивний орг н ОАД, до скл ду якого входять генер льний секрет р і дміністр тивно-технічний персон л Постійн р д ОАД Між мерик нський юридичний комітет Між мерик нськ комісія з мирного вирішення спорів Спеці лізов ні інститути т уст нови ОАД Між мерик нський інститут геогр фії т історії Між мерик нський інститут з проблем індійців Між мерик нський інститут дитини Між мерик нський інститут сільськогоспод рських П н мерик нськ орг ніз ція охорони здоров'я т ін. Між мерик нськ р д з освіти, н уки і культури Між мерик нськ комісія з пр в людини Між мерик нський суд з пр в людини Ліг р бських держ в (ЛАД) Створен в 1945 р. Місцезн ходження -- К їр Економічн р д -- вищий орг н ЛАД, що скл д ється з предст вників держ в-членів, склик ється н сесії двічі н рік Генер льний секрет рі т, до скл ду якого входять генер льний секрет р і дміністр тивно-технічний персон л Постійні спеці лізов ні комітети: · політичний; · з пит нь фін нсів; · тр нспорту; · н фти; · у спр в х біженців; · з бойкоту Ізр їлю; · з пит нь культури; · з економічних і соці льних пит нь Конференція гл в держ в і урядів (з 1964 р.) Ар бський фонд допомоги фрик нським кр їн м. Ар бський фонд визволення окупов них територій. Спеці лізов ні уст нови з н фти, фін нсів, космосу т ін. Р д вз ємної оборони Постійн військов комісія Кр їни -- члени ЛАД М рокко Алжир Б хрейн Об'єдн ні Ар бські Емір ти Джибуті Ктр Єгипет Ом н Орг ніз ція визволення П лестини Йорд нія Ір к С удівськ Ар вія Ємен Сірія Кувейт Сом лі Суд н Лів н Туніс Лівія М врит нія ПРАВО МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ Пр во міжн родної безпеки -- це г лузь міжн родного пр в , як вивч є відносини, що з безпечують викон ння основних принципів збереження миру т безпеки, з хисту людств й ефективне функціо- нув ння н явних мех нізмів підтрим ння миру і безпеки. ПОНЯТТЯ ПРАВА МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ Пр во міжн родної безпеки -- це сукупність пр вових т інших з собів, які відповід ють основним принцип м міжн родного пр в і спрямов ні н з безпечення миру й використ ння держ в ми ко- лективних з ходів проти ктів гресії і ситу цій, що з грожують миру й безпеці н родів. Міжн родно-пр вові з соби з безпечення міжн родної безпеки Мирні з соби вирішення спорів Колективн безпек (з г льн і регіон льн ) Роззброєння З ходи, спрямов ні н посл блення міжн родного н пруження і припинення гонки озброєнь З ходи із з побіг ння ядерній війні Неприєдн ння і нейтр літет З ходи з метою припинення ктів гресії, с мооборон Дія міжн родних орг ніз цій Нейтр ліз ція і деміліт риз ція окремих територій, ліквід ція іноземних військових б з Створення зон миру в різних р йон х земної кулі З ходи із зміцнення довіри між держ в ми т ін. СИСТЕМА КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ Систем колективної безпеки -- співробітництво держ в світу бо певного регіону з підтрим ння міжн родного миру і безпеки для з побіг ння кт м гресії. Види системи колективної безпеки універс льн регіон льн Положення Ст туту ООН, н яких б зується універс льн систем колективної безпеки · з ходи мирного вирішення спорів (гл. VІ); · спільні дії превентивного і примусового х р ктеру в р зі кту гресії (гл. VІІ); · з ходи, спрямов ні проти з грози силою бо з стосув ння сили у відносин х між держ в ми (п. 4 ст. 2); · з ходи із роззброєння (ст. 11, 26, 47); · з ходи з використ ння регіон льних орг ніз цій безпеки (гл. X); · з ходи із з безпечення безпеки в перехідний період (гл. VIII); · тимч сові з ходи із припинення порушень миру (ст. 40); · примусові з ходи безпеки без використ ння збройних сил (ст. 41); Види міжн родно-пр вових способів мирного вирішення міжн родних спорів Переговори -- вст новлення конт кту й обмін думк ми між держ в ми -- уч сник ми спору для досягнення домовленості з різних пит нь Добрі послуги -- сукупність дій держ в бо міжн родних орг ніз цій, які не беруть уч сті в певному спорі, з н д ння м тері льних можливостей для вст новлення конт кту і ведення переговорів між супротивними держ в ми з метою створення сприятливих умов для Посередництво -- сприяння держ в і міжн родних орг ніз цій, які не беруть уч сті у спорі, ле яких держ ви -- уч сниці спору з просили взяти уч сть у переговор х з метою мирного врегулюв ння розбіжностей Міжн родн слідч процедур (обстеження) -- розслідув ння міжн родним орг ном конкретних обст вин і ф ктів, якщо міжн родні спори не з чіп ють ні честі, ні істотних інтересів сторін Міжн родн погоджув льн процедур -- розгляд спорів у створюв них сторон ми н п ритетних з с д х орг н х з метою з'ясув ння ф ктичних обст вин і розробки проекту конкретних рекоменд цій сторон м Міжн родн  рбітр жн процедур -- добровільн згод супротивних сторін перед ти свій спір н розгляд третьої сторони (третейський розгляд), рішення якої є обов'язковим для супротивних сторін Судов процедур -- схожий з рбітр жною процедурою розгляд спорів. Відмінність поляг є у порядку створення міжн родного суду. Рішення міжн родного суду є ост точним і юридично обов'язковим для сторін у спорі Вирішення спорів у міжн родних орг ніз ціях Вирішення спорів іншими способ ми Безпосередні диплом тичні переговори -- переговори, в яких беруть уч сть лише з цік влені держ ви (супротивні сторони), що вирішують пит ння про процедуру, метод і зміст вирішення спірної проблеми. Більшість держ в світу дотримуються принципу першочерговості безпосередніх диплом тичних переговорів як н йефективнішого способу вирішення міжн родних конфліктів Переговори гл в держ в і урядів Переговори міністрів з кордонних спр в Переговори диплом тичних предст вників Переговори спеці льних місій і уповнов жених Інші переговори без попередніх ультим тивних умов, примусу, дикт ту і погроз Міжн родно-пр вові з соби з безпечення миру і з побіг ння війні Роззброєння Нейтр літет Систем колективної безпеки Тр диційний Постійний Універс льн Договірний Тимч совий Регіон льн Позитивний Міжн родно-пр вові кти, прийняті для з безпечення миру і з побіг ння Г зькі конвенції про з кони і звич ї війни 1899 і 1907 р. Московський договір про з борону випробув нь ядерної зброї в тмосфері, космічному просторі і під водою 1963 р. Договір про принципи діяльності держ в з дослідження і використ ння тмосфери, космічного простору, включ ючи Місяць т інші небесні тіл 1967 р. Договір про з борону ядерної зброї в Л тинській Америці 1967 р. (відомий як Договір Тл телолк ) Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р. Договір про з борону розміщення н дні морів і оке нів і в н др х ядерної зброї т інших видів зброї м сового знищення 1971 р. Конвенція про з борону розробки, виробництв і н гром дження з п сів б ктеріологічної (біологічної) і токсичної зброї т про їх знищення 1972 р. Конвенція про з борону воєнного бо будь-якого іншого ворожого використ ння з собів впливу н природне середовище Угод про діяльність держ в н Місяці т інших небесних тіл х Договір про без'ядерну зону в південній ч стині Тихого оке ну 1985 р. (відомий як Договір Р ротонг ) Конвенція про з борону хімічної зброї 1990 р. Конвенція про з борону розробки, виробництв , н гром дження і використ ння хімічної зброї і про її знищення 1993 р ООН І СПРИЯННЯ МИРНОМУ ВИРІШЕННЮ СПОРІВ Миротворчість -- дії, спрямов ні н те, щоб схилити сторони, що ворогують, сісти з стіл переговорів і досягти згоди з допомогою мирних з собів, передб чених у гл. VI Ст туту ООН (зупинити конфлікт і з безпечити збереження миру). Опер ції з підтрим ння миру -- присутність ООН у р йоні міжн - родного конфлікту з метою ре ліз ції бо контролю з перебігом ре- ліз ції домовленостей про обмеження конфлікту і його припинення, т кож з безпечення дост вки гум ніт рної допомоги мирному н - селенню, що постр жд ло від конфлікту. Це може бути розгорт ння місій з військового, поліцейського бо цивільного персон лу ООН. Постконфліктне миробудівництво -- дії з виявлення й усунення причин конфлікту, підтрим ння структур, схильних сприяти зміц- ненню миру (з побіг ння рецидиву т кого конфлікту), под ння пев- ної допомоги, що сприяє з побіг нню прояв м конфлікту. Контроль з проведенням виборів -- дії, спрямов ні н те, щоб визн чити, чи був процес підготовки і проведення виборів "вільним і спр ведливим н кожному ет пі". Превентивн диплом тія Це дії, спрямов ні н з побіг ння спор м між сторон ми, недопущення перерост ння їх у конфлікти і обмеження м сшт бів конфліктів (урегулюв ння спору до сп л ху Вст новлення ф ктів, З ходи із зміцнення довіри пов'яз них зі спором З побіг ння спор м Деміліт риз ція т ін. з допомогою міжн родних орг ніз цій МІЖНАРОДНИЙ ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД (АРБІТРАЖ) Види міжн родного третейського розгляду ( рбітр жу) ізольов ний інституційний постійний Міжн родний третейський розгляд бо рбітр ж -- це спосіб мир- ного вирішення спорів н основі добровільної згоди супротивних держ в н розгляд спору третьою стороною, рішення якої є обов'яз- ковим для з цік влених сторін (н відміну від рішень слідчих і погод- жув льних комісій) (гл. 13 Конвенції 1907 р. про мирне вирішення міжн родних спорів). Ізольов ний рбітр ж -- спосіб мирного вирішення спору, що з - стосовується з огляду н особливу угоду супротивних держ в для ви- рішення конкретного спору. Інституційний (обов'язковий)  рбітр ж -- спосіб вирішення спору, що передб ч є н явність між держ в ми особливої угоди, згідно з якою вони зобов'язуються перед в ти спори, які можуть ви- никнути між ними, н вирішення третій, нез цік вленій стороні. Постійний  рбітр ж -- спосіб мирного вирішення спору у постійній п л ті третейського суду -- міжн родному постійному р- бітр жному орг ні, створеному в 1900 р. у Г  зі н основі Г  зької конвенції 1899 р. про мирне вирішення міжн родних спорів і Г  зь- кої конвенції 1907 р. про мирне вирішення міжн родних зіткнень (ст. 4151). МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО Міжн родне екологічне пр во -- г лузь міжн родного пр в , що скл д ється з норм т інститутів, які регулюють відносини між суб'єкт ми міжн родного пр в у сфері їх відносин з н вколишнім природним середовищем щодо з побіг ння й усунення різних видів шкоди з різних джерел, що з вд ється н ціон льним систем м н вколишнього середовищ окремих держ в і систем м н вколиш- нього середовищ з меж ми дії юрисдикції держ в. Об'єкти міжн родного екологічного пр в -- міждерж вні й інші міжн родні відносини, пов'яз ні з природокористув нням, охоро- ною н вколишнього середовищ , збереженням унік льних творінь природи, штучним відтворенням сприятливого ст ну природного середовищ , з хистом від несприятливого впливу стихії т іншим, тобто увесь комплекс відносин у сфері вз ємодії міжн родної спіль- ноти з н вколишнім природним середовищем. Основні об'єкти н вколишнього середовищ , що потребують Суш Н др Світовий Небесні тіл Атмосферне Н вколоземний Флор і ф ун повітря космічний Землі Основні джерел з бруднення Промислові Н фт Тр нспортні Промислові підприємств хімічні іг з з соби (мет лургійні т ін.) Випробув ння ядерної Діяльність людини зброї, діяльність томних електрост нцій не з боронен непр вомірн пр вом ОБ'ЄКТИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ Усе пл нет рне середовище Землі -- Світовий оке н і його природні ресурси, тмосферне повітря, н вколоземний космічний простір, окремі предст вники тв ринного і рослинного світу, унік льні природні комплекси, ч стин прісноводних ресурсів,  т кож генетичний фонд Землі Н ціон льні природні ресурси, Міжн родні природні ресурси, що перебув ють під що перебув ють з меж ми дії юрисдикцією держ в. н ціон льної юрисдикції бо У визн ченні їх пр вового у процесі свого природного режиму основну роль циклу виявляються н території відігр ють норми різних держ в. Пр вовий внутрішнього пр в . Р зом з режим охорони і використ ння тим збільшується кількість цих ресурсів визн ч ються міжн родних договорів щодо норм ми міжн родного пр в охорони н ціон льних природних ресурсів Універс льні природні ресурси, Б г тон ціон льні природні що перебув ють у з г льному ресурси бо т кі, що користув нні всіх держ в поділяються, н леж ть двом (відкрите море, космос, бо більше кр їн м, бо т кі, Ант рктик , морське дно що використовуються ними з меж ми н ціон льної (н прикл д, водні ресурси юрисдикції) міжн родних рік, популяції мігруючих тв рин, прикордонні природні Джерел міжн родного екологічного пр в Міжн родні угоди, договори, Міжн родні звич ї конвенції, декл р ції тощо Універс льні Конвенція про з побіг ння з брудненню моря скид нням відходів т інших м тері лів 1972 р. Віденськ конвенція про охорону озонового ш ру 1985 р. Конвенція про зміну клім ту 1992 р. Конвенція про з побіг ння з брудненню моря з суден 1973 р. Конвенція про з борону військового бо іншого ворожого 1977 р. використ ння з собів впливу н природне середовище Конвенція про міжн родну торгівлю вид ми дикої ф уни і флори, яким з грожує зникнення 1973 р. Конвенція про тр нскордонне з бруднення повітря н великі відст ні 1979 р. Конвенція ООН з морського пр в 1982 р. т ін. Регіон льні Конвенція про охорону дикої ф уни і флори т природних середовищ їх прожив ння у Європі 1979 р. Конвенція про з хист Чорного моря від з бруднення 1992 р. Конвенція про з хист Середземного моря від з бруднення 1976 р. Конвенція про охорону морського середовищ Північно-Східної Атл нтики 1992 р. Угод про співробітництво у боротьбі із з брудненням Північного моря н фтою т іншими шкідливими речовин ми 1983 р. т ін. Принципи міжн родного екологічного пр в З хист н вколишнього середовищ н бл го нинішнього і прийдешніх поколінь Міжн родне співробітництво держ в т інших суб'єктів міжн родного пр в із збереження і підтрим ння якості н вколишнього середовищ Н вколишнє природне середовище з меж ми держ вних кордонів є спільним н дб нням усього людств З безпечення екологічної безпеки З борон військового бо будь-якого іншого ворожого використ ння з собів впливу н н вколишнє середовище у концентров ному вигляді Нез подіяння шкоди н вколишньому середовищу Усунення нег тивних н слідків шкоди, з подіяної н вколишньому середовищу Міжн родно-пр вов відповід льність держ в з шкоду, з подіяну н вколишньому середовищу Неприпустимість з подіяння тр нсн ціон льної шкоди н вколишньому середовищу Відповід льність держ в з з подіяння екологічної шкоди систем м н вколишнього середовищ інших держ в і р йонів з г льного користув ння Оцінк тр нскордонних екологічних н слідків пл нов ної діяльності Свобод дослідження і використ ння н вколишнього середовищ т його компонентів Неприпустимість р діо ктивного з бруднення н вколишнього середовищ Р ціон льне і н уково обгрунтов не упр вління природними ресурс ми З хист екологічних систем Світового оке ну У червні 1992 р. в Ріо-де-Ж нейро відбул ся Конференція ООН з н вколишнього середовищ , що прийнял Декл р цію про н вко- лишнє середовище і розвиток. Принципи РІО Принцип дотрим ння пр в Принцип стійкого розвитку людини у сфері охорони людського суспільств н вколишнього середовищ Принцип співробітництв Принцип миру і мирного держ в у сфері охорони вирішення екологічних спорів н вколишнього середовищ · З хист н вколишнього · Глоб льне п ртнерство середовищ -- скл дов держ в з метою збереження процесу розвитку екосистеми Землі · Прийняття держ в ми · Своєч сне вирішення ефективних з конів у сфері проблем погіршення ст ну охорони н вколишнього н вколишнього середовищ · Оцінк екологічних н слідків середовищ · Відповід льність суб'єктів пл нов ної діяльності · Вжив ння з ходів з з бруднення н вколишнього середовищ з побіг ння і попередження · Попередження ф ктів вип дків погіршення ст ну переміщення в інші держ ви н вколишнього середовищ · Пов ж ння міжн родного з бруднюв чів, що з вд ють шкоди н вколишньому пр в і з безпечення з хисту середовищу і людині н вколишнього середовищ · Вз ємн інформ ція в період збройних конфліктів про з ходи, які можуть м ти нег тивні тр нскордонні н слідки для н вколишнього середовищ МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО Міжн родне морське пр во -- це г лузь міжн родного пр в , що скл д ється з принципів і норм, які визн ч ють пр вовий режим морських просторів і регулюють відносини суб'єктів міжн родного пр в у зв'язку з їх діяльністю у Світовому оке ні. МОРСЬКІ ПРОСТОРИ Простори морів і оке нів земної кулі поділяються н простори, що перебув ють під суверенітетом різних держ в і є територією кож- ної з них, і простори, н які не поширюється суверенітет жодної з держ в. Морські простори, що перебув ють під суверенітетом різних держ в Внутрішні морські води -- прибережні морські води держ ви, н які поширюються суверенітет держ ви і її юрисдикція в повному обсязі Територі льне море ( бо територі льні води) -- пояс морських вод з вширшки до 12 миль, що приляг є до сухопутної території держ ви бо її внутрішніх морських вод і входить до скл ду держ вної території. Пр вовий режим т кого поясу визн ч ється н ціон льним пр вом і норм ми міжн родного Прилегл зон -- пояс морських вод, що приляг є до територі льного моря, у меж х якого прибережн держ в м є пр во здійснюв ти контроль з метою недопущення порушень певних пр вил (ст. 8 Конвенції ООН 1982 р. з морського пр в ) Архіпел жні води -- морські простори держ в- рхіпел гів, обмежені прямими рхіпел жними вихідними лініями, що з'єднують точки, які н йбільше вид ються в море, н йвідд леніших островів і рифів рхіпел гу, що обсих ють Морські простори, н які не поширюється суверенітет жодної з держ в Міжн родні протоки -- природні звуженості, які з'єднують ч стину відкритого моря бо виключної економічної зони і використовуються для міжн родного суднопл вств і повітряної н віг ції (ст. 8 Конвенції ООН 1982 р. з морського Континент льний шельф -- морське дно і н др підводних р йонів, що простяг ються від зовнішнього кордону територі льного моря прибережної держ ви до вст новлених морським пр вом меж (не більш як 350 морських миль). Пр вовий режим регулюється Женевською конвенцією про відкрите море і прилеглу зону 1958 р. Виключн економічн зон -- зон , що приляг є до територі льного моря, смуг відкритого моря з вширшки до 200 миль, в якій лише прибережн держ в м є пр во вст новлюв ти особливий пр вовий режим Міжн родний р йон морського дн -- дно морів і оке нів і його н др з меж ми дії н ціон льної юрисдикції, тобто з меж ми континент льного шельфу Відкрите море -- морський простір, який не входить у територі льні води т  рхіпел жні води жодної з держ в Міжн родні к н ли -- штучні водні шляхи, що з'єднують моря і оке ни й використовуються для міжн родного суднопл вств РЕЖИМ ВІДКРИТОГО МОРЯ У Конвенції про відкрите море 1958 р. відкрите море визн ч єть- ся як "усі ч стини моря, що не входять ні в територі льне море, ні у внутрішні води будь-якої держ ви" (ст. 1). Свобод відкритого моря Винятки включ є: свободу суднопл вств Боротьб з пір тством свободу польотів Боротьб з р боторгівлею свободу риб льств Боротьб з т інших промислів пошкодженням к белів і свободу прокл д ти Пр во переслідув ння підводні к белі порушників т трубопроводи територі льних вод свободу н укових Боротьб з порушник ми досліджень пр вил промислу свободу зводити штучні Боротьб острови, будівлі з н ркозлочин ми і уст новки, що допуск ються міжн родним пр вом Міжн родні протоки -- це природні звуженості, які з'єднують ч - стини відкритого моря бо виключної економічної зони і використо- вуються для міжн родного суднопл вств й повітряної н віг ції. Кл сифік ція проток Протоки, які Протоки, які з'єд- Протоки, які Протоки, з'єднують нують ч стини є проход ми які не вико- ч стини відкритого моря у внутрішні ристовуються відкритих з територі льним води держ ви для міжн - морів морем іншої бо родного і використо- кількох інших суднопл вств вуються для держ в і режим іє міжн родного яких регулюється внутрішніми суднопл вств відповідними морськими угод ми шлях ми Гібр лт рськ , Чорноморські, Керченськ , Л птєв , Лонг- М гелл нов , Б лтійські, Ірбенськ Айленд Л -М нш, С нг рськ т ін. Берингов , Моз мбіцьк т ін Внутрішні води Внутрішні морські води Води, що розміщуються між берегом і вихідними лініями, від яких відлічується ширин територі льного моря Море, що повністю оточене сушею однієї держ ви, т кож море, узбережжя якого й обидв береги природного входу до нього н леж ть одній держ ві Води "історичних" з ток до прямої вихідної лінії, проведеної від ширини входу в ці з токи Морські бухти, лим ни і з токи, береги яких н леж ть одній держ ві й ширин входу яких не перевищує 24 милі Акв торії н ціон льних і міжн родних портів, обмежені лінією, що проходить через н йвідд леніші в бік моря точки гідротехнічних т інших споруд порту Внутрішні водні шляхи Води н ціон льних (внутрішніх) рік Води прикордонних і міжн родних Води внутрішніх к н лів Води внутрішніх і прикордонних Пр вовий режим військового кор бля Привілеї Пр в Обов'язки т імунітети Свобод від Користув ння Дотрим ння юрисдикції свободою пл в ння міжн родних іноземної у відкритому морі угод держ ви і н ціон льного з конод вств Можливість вимуше- Свобод від з пит нь ного з ходу в порти примусу і морепл вств іноземних держ в н сильницьких дій (з трим ння, Дотрим ння Пр во н звернення решт, обшук пр вил проходу до іноземного кор бля тощо) в територі льних з прох нням вод х, повідомити про його Звільнення від міжн родних усіх видів проток х Кор бель ст ршого зборів (крім ік н л х р нгу м є пр во зборів з окремі очікув ти н Обов'язков привіт ння кор бля Звільнення від відповідь молодшого р нгу с ніт рного н привіт ння огляду іноземних Використ ння будь- кор блів яких технічних з собів Звільнення від спостереження і зв'язку митного огляду Недопущення небезпечного Спостереження зближення з іноземними з іноземними кор блями кор блями Пр во н огляд інозем- них невійськових суден Необхідність (в особливих вип дк х) попередж ти іноземні Пр во н переслі- кор блі про дув ння невійськових суден (у виняткових вип дк х) Дії, з боронені військовим кор блям у територі льних вод х і порт х іноземних держ в Рух у порту озброєних к терів (шлюпок) Н вч ння н шлюпк х з вис дкою дес нту Фотогр фув ння і скл д ння схем військових об'єктів Скл д ння пл нів і схем портових т інших споруд Скл д ння опису будь-яких р йонів і територі льних вод З нурення підводних човнів і їх пл в ння в з нуреному ст ні Польоти літ льних п р тів з борту кор бля в територі льних вод х і н д територією держ ви Використ ння р діо, спуск водол зів т інше без спеці льного дозволу Н вч льні стрільби, вст новлення мін Вст новлення димових з віс, будь-які вибухи МІЖНАРОДНЕ ПОВІТРЯНЕ І КОСМІЧНЕ ПРАВО Міжн родне повітряне пр во -- це г лузь міжн родного пр в , що скл д ється із сукупності спеці льних принципів і норм, які регу- люють відносини між суб'єкт ми міжн родного пр в у зв'язку з ви- корист нням повітряного простору, орг ніз цією повітряного спілкув ння, комерційною діяльністю т з безпеченням безпеки ци- вільної ві ції і визн ч ють пр вовий режим повітряного простору. Міжн родне космічне пр во -- сукупність міжн родних прин- ципів і норм, що вст новлюють пр вовий режим космічного просто- ру, включ ючи небесні тіл , і регулюють пр в й обов'язки уч с- ників космічної діяльності. Свобод повітря з Чик зькою конвенцією 1944 р. Пр во виконув ти тр нзитні польоти (без пос дки) територією іноземної держ ви Пр во здійснюв ти н іноземній території пос дки з комерційними цілями (без пр в вис джув ти і бр ти п с жирів, в нт ж, пошту) Пр во перевозити н іноземну територію п с жирів, в нт ж, пошту, які були взяті н борт у кр їну пр пор держ ви Пр во вивозити з іноземної території п с жирів, в нт ж, пошту, які слідують у кр їну пр пор судн Пр во перевозити н іноземну територію п с жирів, в нт ж, пошту, які взяті н борт у будь-якій іншій третій держ ві, і вивозити їх з цієї території в будь-яку іншу держ ву Принципи міжн родного повітряного пр в Свобод польотів у міжн родному повітряному просторі Винятковий і повний суверенітет держ в н д їх повітряним простором Визн ння н ціон льності судн н основі його реєстр ції З безпечення безпеки міжн родної цивільної ві ції З хист повітряних суден від ктів нез конного втруч ння Відшкодув ння шкоди, з вд ної повітряними судн ми Основні н прямки космічної діяльності держ в Безпосереднє телевізійне мовлення з допомогою супутників Дист нційне зондув ння Землі з використ нням супутників Створення геост ціон рної орбіти Використ ння в космосі ядерних джерел енергії Вивчення проблем охорони біосфери Землі Міжн родний договір щодо використ ння космічних з собів Медичні т біологічні спостереження і досліди Дослідження ресурсів інших пл нет і вивчення можливості їх експлу т ції Космічн метеорологія Джерел міжн родного космічного пр в Договір про з борону випробув нь ядерної зброї в тмосфері, космічному просторі і під водою 1963 р. Договір про принципи діяльності держ в з дослідження і використ ння космічного простору, включ ючи Місяць т інші небесні тіл , 1967 р. Угод про порятунок космон втів, повернення космон втів і об'єктів, з пущених у космічний простір, 1968 р. Конвенція про міжн родну відповід льність з шкоду, з вд ну космічними об'єкт ми, 1972 р. Конвенція про реєстр цію об'єктів, які з пуск ються в космічний простір, 1974 р. Угод про діяльність держ в н Місяці т інших небесних тіл х 1979 р. Угод про співробітництво в дослідженні й використ нні космічного простору в мирних цілях (між соці лістичними кр їн ми) 1976 р. Угод про створення міжн родної системи т орг ніз ції космічного зв'язку "Інтерсупутник" 1971 р. т ін. Принципи міжн родного космічного пр в Дослідження і використ ння космічного простору і небесних тіл н бл го людств Відповідність діяльності у г лузі дослідження і використ ння космосу т небесних тіл принцип м міжн родного пр в Неприпустимість н ціон льного присвоєння космосу Рівні пр в всіх держ в н дослідження і використ ння космосу Н ціон льн юрисдикція і контроль держ ви н д космічними об'єкт ми, з несеними в її реєстр Обов'язок держ ви уник ти шкідливого з бруднення космосу Под ння допомоги екіп жу космічного кор бля у р зі в рії, лих  бо змушеної пос дки Міжн родне співробітництво і вз ємодопомог при здійсненні космічної діяльності Міжн родн відповід льність з н ціон льну діяльність у Свобод космосу для н укових досліджень Міжн родн відповід льність з шкоду, з вд ну космічними об'єкт ми МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО Міжн родне кримін льне пр во -- г лузь міжн родного пр в , що скл д ється з принципів і норм, які визн ч ють поняття міжн - родних злочинів, форми співробітництв держ в із з побіг ння т розкриття тр нсн ціон льних злочинів, пр вил діяльності полі- цейських структур, принципи поводження з пр вопорушник ми і підст ви викон ння пок р ння. Пр вов основ міжн родного співробітництв у боротьбі зі злочинністю Угоди між держ в ми Діяльність міжн родних орг ніз цій · Універс льні конвенції · Регіон льні конвенції У меж х Генер льної Ас мблеї · Двосторонні договори про ООН: · Спеці льний комітет пр вову допомогу в з міжн родного тероризму кримін льних спр в х · Міжн родн р д з контролю з н ркотичними з соб ми · Фонд ООН з боротьби із зловжив нням н ркотичними речовин ми · Комісія з попередження злочинності і кримін льного судочинств · Міжн родні і спеці льні комітети з боротьби з окремими вид ми злочинів · Міжн родн орг ніз ція кримін льної поліції (Інтерпол) · Інші неурядові і гром дські орг ніз ції Види міжн родних злочинів Міжн родні злочини Злочини міжн родного (злочини проти людств ) х р ктеру (міжн родні кримін льні злочини) · Злочини проти миру: · Злочини проти ст більності пл нув ння, підготовк , розв'яз ння бо ведення міжн родних відносин: гресивних війн, геноцид, тероризм, з ручництво, п ртеїд, екоцид, р сизм, н йм нство · Злочини, що з вд ють шкоди колоні лізм · Злочини проти людств : економіці й соці льному вбивство, з сл ння, розвитку держ в: ф льшув ння поневолення т інші грошей, контр б нд , дії проти жорстокості щодо цивільного н вколишнього середовищ · Злочини, що посяг ють н селення, його переслідув ння · Військові злочини: н особисті пр в людини: порушення з конів і звич їв р бство, р боторгівля, війни, вбивство поширення порногр фії, військовополонених, тортури · Злочини, які скоюють з ручників, п рл ментерів, уведення в р бство н селення, у відкритому морі: пір тство, безцільне знищення міст, сіл зіткнення суден, непод ння допомоги н морі, з бруднення моря шкідливими речовин ми · Злочини, які скоюють у р йоні воєнних дій: стосовно цивільного н селення, військовополонених, пор нених, хворих Міжн родн орг ніз ція кримін льної поліції (Інтерпол) Створен в 1923 р. Місцезн ходження -- Ліон (Фр нція). Укр їн -- член Інтерполу з 1993 р. Генер льн  с мблея -- вищий орг н орг ніз ції, що збир ється н сесії щороку Викон вчий комітет, до скл ду якого входять президент, 3 віце-президенти і 9 делег тів Генер льний секрет рі т, до скл ду якого входять генер льний секрет р, спеці лісти т дміністр тивно-технічний персон л відділи т підвідділи з н прямк ми діяльності орг ніз ції Н ціон льні центр льні бюро Інтерполу, поліцейські орг ни кр їн-уч сниць Р дники з н укових пит нь, які призн ч ються викон вчим комітетом строком н три роки МІЖНАРОДНИЙ РОЗШУК ІНТЕРПОЛУ Звич йний розшук "Червоний циркуляр" з вимогою про з трим ння Розшук н дсил ється в усі кр їни -- члени Інтерполу злочинців з метою Терміновий розшук до трьох місяців їх решту і вид чі Вимог про з трим ння перед ється до кр їни певного регіону бо кількох держ в по р діо, телегр фу тощо Звич йний розшук Розшук "Зелений циркуляр" з вимогою спостереження і злочинців і повідомлення компетентним орг н м про поведінку підозрюв них для Зміш ний розшук спостереження з їх "Червоний" і "зелений" циркуляри, поєдн ні р зом, поведінкою з вимогою в одних кр їн х з трим ти, в інших -- взяти під н гляд "Синій циркуляр" з вимогою про розшук розсил ється до кр їн -- членів Інтерполу. Крім того, використовується к ртотек осіб, які безвісно проп ли Розшук безвісно проп лих "Чорний циркуляр" з вимогою ідентифік ції труп з фотогр фією розсил ється до кр їн -- членів Інтерполу. Крім того, використовується к ртотек нерозпізн них трупів Розшук Використ ння спеці льно створених бюлетенів викр дених з фотогр фіями викр дених предметів,  т кож цінностей спеці льних к рток і б нку д них ЕОМ МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО Міжн родне гум ніт рне пр во -- це систем юридичних норм і принципів, що з стосовуються під ч с збройних конфліктів, які з бо- роняють бо обмежують використ ння певних з собів і методів ве- дення збройної боротьби, з безпечують пр в індивід під ч с цієї боротьби і вст новлюють міжн родно-пр вову відповід льність з їх порушення. У різних джерел х ця г лузь міжн родного публічного пр в н - зив ється по-різному: пр во, яке використовується під ч с збройних конфліктів; міжн родне гум ніт рне пр во; пр во війни; пр во збройних конфліктів; з кони і звич ї війни. Предмет регулюв ння міжн родного гум ніт рного пр в -- специфічні суспільні відносини, що скл лися між його суб'єкт ми під ч с збройних конфліктів. Причини виникнення відносин у міжн родному гум ніт рному пр ві Поч ток війни Нейтр літет держ в, які не беруть уч сті у війні Обмеження воюючих сторін у з соб х ведення війни Обмеження воюючих сторін у метод х ведення війни З хист жертв війни З хист культурних цінностей під ч с війни Режим воєнної окуп ції З вершення воєнних дій З вершення війни Відповід льність держ в з порушення норм міжн родного гум ніт рного пр в Кримін льн відповід льність фізичних осіб з порушення норм пр в під ч с збройних конфліктів Принципи міжн родного гум ніт рного пр в Гум ніз ція збройних конфліктів Обмеження воюючих сторін у метод х і з соб х ведення війни Міжн родно-пр вовий з хист жертв війни Охорон цивільних об'єктів і культурних цінностей З хист інтересів нейтр льних держ в Дія військових з'єдн нь з підтрим ння гром дського порядку, що грунтується н пов зі пр в людини З борон з вд ння шкоди противнику, як несумісн з метою війни -- знищення бо посл блення його військової Суб'єкти міжн родного гум ніт рного пр в Держ ви, які перебув ють у збройному конфлікті Повст л  бо воююч сторон , як бореться з н ціон льне бо соці льне визволення Міжн родні орг ніз ції Нейтр льні держ ви, які не є сторон ми збройного конфлікту Держ ви-г р нти, які з безпечують дотрим ння міжн родно- пр вових норм і оберіг ють інтереси сторін, що перебув ють у конфлікті Збройні сили в міжн родному пр ві Регулярні Нерегулярні Сухопутні сили, військово- Н родне ополчення, морські сили (ВМС), п ртиз ни, повст ле військово-повітряні сили н селення (ВПС) Персон л, що бере уч сть у воєнному конфлікті (війні) Комб т нти Некомб т нти Особи, які входять до Особи, що входять до скл ду скл ду збройних сил збройних сил воюючої сторони, що перебув є у сторони, под ють їй конфлікті, і беруть допомогу в досягненні безпосередню уч сть у воєнних успіхів, ле бойових діях безпосередньо не беруть уч сті у воєнних діях (медичний т інтенд нтський персон л, військові к пел ни, юристи, журн лісти) ОКРЕМІ КАТЕГОРІЇ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ВОЄННИХ ДІЯХ П рл ментер -- особ , спеці льно уповнов жен військовим ко- м ндув нням воюючої сторони н ведення переговорів з ком нду- в нням противник . Воєнний шпигун (л зутчик) -- особ , як т ємно бо під непр вди- вим приводом збир є бо н м г ється зібр ти д ні в р йоні дій од- нієї з воюючих сторін з н міром повідомити їх противнику. Доброволець -- особ , як добровільно вступ є в діючу рмію од- нієї з воюючих сторін. Н йм нець -- особ , як  спеці льно з вербув л ся для уч сті у воєнному конфлікті з метою одерж ти м тері льну вин городу. МОРСЬКА ВІЙНА Ведення морської війни регл ментують П ризьк декл р ція про морську війну 1856 р., Г  зькі конвенції 1907 р., Лондонськ дек- л р ція про пр во морської війни 1909 р., Лондонський протокол 1936 р. т інші міжн родні угоди. Морські сили воюючих сторін скл д ються з військового флоту. Військовий флот Військові кор блі Торгові судн , Допоміжні судн , всіх кл сів і типів які переобл дн ні військові літ ки (підводні і н дводні) у військові т інші літ льні й відповід ють п р ти ві ції ВМФ певним вимог м З боронені методи ведення війни Підступне вбивство бо пор нення осіб, які н леж ть до військ противник Використ ння не з призн ченням н ціон льних і міжн родних емблем, сигн лів і пр порів З стосув ння тортур для отрим ння відомостей, вип дки п ртеїду, геноциду, взяття з ручників Вбивство п рл ментер й осіб, які його супроводжують (труб ч , горніст , б р б нщик ) Погр був ння міст, сіл, терор щодо місцевого н селення, спричинення голоду серед н селення Ат к , бомб рдув ння бо знищення с ніт рних уст нов, госпіт льних суден, тр нспорту, літ ків, с ніт рного персон лу Вбивство бо пор нення комб т нтів противник , які скл ли зброю бо не м ють з собів для з хисту і зд лися в полон Примус комб т нтів протилежної сторони бр ти уч сть у воєнних діях проти своєї кр їни Н п д н осіб, які вийшли з л ду,  т кож н осіб, які з лишили літ льний п р т, що з зн в в рії (з винятком осіб, які н леж ть до ПДВ) Знищення бо з хоплення вл сності ворог , крім вип дків, зумовлених воєнною необхідністю З хоплення суден берегового риб льств  бо місцевого морепл в ння, госпіт льних суден, інших суден, які виконують н укові бо релігійні функції Бомб рдув ння нез хищених міст, селищ, жител, історичних п м'яток, хр мів, госпіт лів, які не використовуються у воєнних Вид ння н к зу не з лиш ти живих, погроз цим бо ведення воєнних дій н цій основі Знищення культурних цінностей, історичних т інших п м'яток, місць відпр вляння культів бо їх використ ння для з безпечення успіху у воєнних діях З боронені дії щодо жертв війни Посяг ння н життя і фізичну недоторк нність: вбивство, к ліцтво, тортури, жорстоке ст влення Колективне пок р ння, медичні бо н укові експерименти н д людьми Посяг ння н людську гідність, принизливе ст влення до людини З стосув ння пок р ння без попереднього судового розслідув ння і вироку, винесеного н лежним чином судом, без судових г р нтій, визн них цивілізов ним людством Перетворення цивільного н селення бо окремих цивільних осіб н об'єкт н п ду Н п д непередб ченого х р ктеру, який стосується цивільного н селення бо цивільних об'єктів, якщо відомо, що т кий н п д призведе до численних людських жертв, з вд сть шкоди цивільним об'єкт м Н п д н уст новки бо споруди, які містять небезпечні сили, якщо відомо, що т кий н п д призведе до н дзвич йно великих втр т серед цивільного н селення бо з вд сть шкоди цивільним об'єкт м З боронені з соби ведення війни Кулі, які легко розверт ються бо сплющуються в тілі людини Сн ряди, єдиним призн ченням яких є поширюв ти з душливі бо отруйні г зи З ряди в гою менш як 400 гр мів, які м ють вл стивість вибух ти бо містять ч дний чи отруйний г з Отрут , отруєн зброя, з душливі, отруйні т інші подібні г зи, б ктеріологічн і хімічн зброя З соби впливу н природне середовище, які м ють великі бо довготрив лі серйозні н слідки Осколки, які в жко виявити в тілі, міні-п стки, з п люв льні т інші види зброї, дія якої спричиняє н дзвич йні ушкодження бо стр жд ння ПРАВОВІ ФОРМИ І НАСЛІДКИ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ Пр вові форми з кінчення війни Припинення воєнних дій Припинення ст ну війни -- ост точне врегулюв ння полі- тичних, економічних, К пітуляція -- припинення територі льних т інших опору всіх збройних сил проблем, пов'яз них з воюючої сторони бо їх ч стини Укл дення мирного догово- Перемир'я -- тимч сове ру. Н прикл д, після з кін- припинення воєнних дій чення Другої світової війни з вз ємною згодою сторін кр їни нтигітлерівської збройного конфлікту ко ліції підпис ли в 1947 р. мирні договори з Іт лією, З г льне перемир'я -- Фінляндією, Угорщиною, вст новлюється н всьо- Румунією, Болг рією му те трі воєнних дій Одностороння декл р ція Тимч сові з ходи, які держ ви. Н прикл д, ст н включ ють, зокрем , війни з Німеччиною був припинення вогню, припинений у першій відведення військ половині 50-х років н позиції, з йняті односторонніми кт ми р ніше, звільнення СРСР, США, Англії, певної території тощо Фр нції т інших держ в Двостороння декл р ція. Ост точне перемир'я Н прикл д, СРСР і Японія 19 жовтня 1956 р. підпис ли Місцеве перемир'я -- спільну декл р цію про вст новлюється н обме- припинення ст ну війни жених ділянк х фронту Пр вові н слідки з кінчення війни Відновлення у повному обсязі офіційних відносин між держ в ми, які до цього моменту перебув ли у ст ні війни. Обмін диплом тичними предст вництв ми, відновлення р ніше укл дених угод, дію яких було перерв но СЛОВНИК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ Автентичний текст міжн родного договору -- текст, який після відповідних перекл дів з фіксов но ( втентифіков но) уповнов же- ними сторон ми як ост точний і т кий, що м є рівну обов'язкову силу т одн ковий юридичний зміст. Сторони вільні укл д ти до- говір з одним втентичним текстом, з втентичними текст ми мов - ми сторін (як пр вило, двосторонні угоди), з втентичними текст ми мов ми, які вони вв ж ють доцільними. У першому розділі більшо- сті договорів н водиться термінологія, як використовується в дого- ворі. Суч сні універс льні міжн родні договори, що укл д ються в меж х і під егідою ООН, містять, як пр вило, тексти шістьм мов ми ( нглійською,  р бською, ісп нською, кит йською, російською, фр нцузькою). При тлум ченні міжн родних договорів втентичні тексти м ють н йвищу силу. Агресія -- з стосув ння збройної сили держ вою проти суверені- тету, територі льної недоторк нності чи політичної нез лежності іншої держ ви бо в будь-який інший спосіб, що не сумісний із Ст - тутом ООН. Це визн чення було прийнято Генер льною Ас мблеєю ООН 14 грудня 1974 р. З способом здійснення гресія може бути прямою і опосередков ною. Існує ще особливий вид співуч сті в г- ресії -- дія держ ви, як дозволяє, щоб її територія, яку вон н д л в розпорядження іншій держ ві, використовув л ся цією іншою дер- ж вою для здійснення кту гресії проти третьої держ ви. Будь-яку гресію не можн випр вд ти метою політичного, еко- номічного х р ктеру, тому кт гресії розцінюється як міжн родний злочин. Пр во вст новлення ф кту  гресії передб чено відповідно до компетенції Р ди Безпеки. Держ в , що потерпіл від гресії, може ре лізув ти своє пр во н с мооборону бо колективну с мооборону. Ад пт ція -- пристосув ння чинних норм н ціон льного з коно- д вств до нових міжн родних зобов'яз нь, взятих н себе держ - вою. Ця норм визн чен у ст. 9 Конституції Укр їни. Адміністр тивні трибун ли міжн родних орг ніз цій -- спе- ці льні судові орг ни, що створюються міжн родними міжурядови- ми орг ніз ціями для слух ння спр в і винесення рішень з ск рг ми пр цівників н невикон ння договорів про н йм ння бо умов при- зн чення службовців секрет рі тів т ких орг ніз цій. Адміністр - тивні трибун ли ухв люють рішення н основі ст тутних положень і норм внутрішнього пр в міжн родних орг ніз цій. Вперше т кий трибун л був створений у Лізі Н цій у 1927 р. Нині т кі трибун ли діють у більшості орг ніз цій; н прикл д, в ООН він діє з 24 листо- п д 1949 р. Відповідно до резолюції 351 (IV) Генер льної Ас мблеї ООН його юрисдикція поширюється н МОП, ЮНЕСКО, ГАТТ, МАГАТЕ т інші спеці лізов ні уст нови ООН. Адміністр тивно-технічний персон л диплом тичного предст в- ництв -- члени персон лу предст вництв , які здійснюють дмі- ністр тивно-технічне обслуговув ння предст вництв (технічні сек- рет рі, діловоди тощо). Віденськ  конвенція про диплом тичні відносини 1961 р. д є можливість призн ч ти т кими пр цівник ми гром дян держ ви, в якій кредитов не предст вництво. Члени дмі- ністр тивно-технічного персон лу м ють привілеї т імунітети, що прирівняні до привілеїв т імунітетів диплом тів, з винятком того, що імунітет від цивільно-пр вової й дміністр тивної юрисдикції держ ви перебув ння не поширюється н дії, вчинені ними не під ч с викон ння своїх службових обов'язків. Ад'юдик ція -- у міжн родному пр ві суто юридичн з своєю природою підст в територі льних змін. Передб ч є вз ємну згоду держ в -- сторін спору, згідно з якою вони зверт ються до міжн - родних судових бо рбітр жних орг нів, чиї рішення обов'язкові для сторін. Прикл дом д'юдик ції є, зокрем , рішення Міжн род- ного суду ООН. Акл м ція -- метод прийняття бо відхилення збор ми тієї чи іншої пропозиції без підр хунку голосів, н основі ре кції уч сників зборів, що виявляється у вигук х, оплеск х, різних реплік х. Вико- ристовується у міжн родних орг ніз ціях і н міжн родних конфе- ренціях як спосіб прийняття рішення без голосув ння. Акредитув ння -- процес призн чення диплом тичного пред- ст вник . Акредитув ння поляг є у діях держ ви, що вир ж ються у призн ченні її компетентним орг ном диплом тичного предст вни- к цієї держ ви, і потребує згоди держ ви, як прийм є т кого пред- ст вник . Акредитув ння включ є кт вручення особі бо орг ну держ ви (гл ві держ ви бо міністерству з кордонних спр в) вірчої гр моти. Цей термін з стосовується до диплом тичного предст вни- к з р нгом посл ; у р зі призн чення диплом тичних гентів він не з стосовується. Термін " кредитув ння" поширюється т кож н діяльність, пов'яз ну з постійним предст вництвом держ ви у міжн - родних орг ніз ціях. Акреція -- природне збільшення території держ ви вн слідок трив лого н гром дження (під впливом течії води) піску у дельті ріки бо вн слідок появи остров вулк нічного походження у меж х територі льних вод. Стосовно відкритого моря т кі острови (вони повинні піднім тися н д рівнем води, тобто не покрив тися нею під ч с припливу) включ ються до території держ ви, як першою ноти- фікув л про це інші держ ви, з умови, що ост нні не висловили істотних з перечень. Н д лі щодо т ких нових територій діє доктри- н т к зв них історичних підст в. Анг рія -- пр во воюючої сторони н примусове вилучення н своїй території бо н території, що опинил ся під її контролем, з - собів тр нспорту нейтр льних держ в у р зі кр йньої необхідності і з умови повної компенс ції. Анексія -- з г рб ння, н сильницьке приєдн ння держ вою те- риторії, як н лежить іншій держ ві бо н роду; грубе порушення норм міжн родного пр в і принципу с мовизн чення н цій. Анкл в -- територія бо ч стин території однієї держ ви, з усіх боків оточен територією іншої держ ви (не м є морського берег (Республік С н-М рино). Якщо нкл в м є морський берег, його н зив ють н пів нкл вом. Ант рктик -- південн полярн обл сть земної кулі, що вклю- ч є м терик Ант рктиду і оке нічний простір з дрібними, прилегли- ми до неї остров ми. У 1959 р. було укл дено Міжн родний договір про Ант рктику, який визн чив міжн родно-пр вовий режим Ан- т рктики, використ ння Ант рктики лише в мирних цілях і свободу н укових досліджень. Ап ртеїд -- політик р сової дискримін ції т сегрег ції; здій- снюв л сь пр влячими кол ми у Південно-Африк нській Республіці щодо корінного н селення т інших етнічних груп неєвропейського походження. Озн ч є позб влення й істотне обмеження політичних, соці льно-економічних і гром дянських пр в якоїсь групи н селення ж до її територі льної ізоляції т геноциду. Укр їн однією з пер- ших виступил н з хист міжн родного пр вопорядку н принцип х дотрим ння пр в людини нез лежно від р си т н ціон льності. У р мк х ООН прийнято Міжн родну конвенцію про припинення злочинів п ртеїду і пок р ння з нього (1973 р.). Згідно з конвен- цією, п ртеїд кв ліфікується як злочин проти людств . Ця конвен- ція м є юридичну чинність і р тифіков н . Ап триди -- особи без гром дянств , тобто особи, які не м ють гром дянств жодної держ ви. Їх пр вове ст новище визн ч ється з конод вством держ ви перебув ння і, з окремими винятк ми, прирівнюється до пр вового ст новищ вл сних гром дян. До них в Укр їні н суч сному ет пі н леж ть циг ни, курди, ссірійці. Арбітр ж міжн родний -- спосіб мирного вирішення спорів між держ в ми через обр ння сторон ми у спорі рбітрів, які, керуючись пр вом, розгляд ють спр ву і виносять рішення, обов'язкове для сторін. Арбітр ж може бути колегі льним бо скл д тися з одного рбітр , який вибир ється сторон ми з гром дян держ ви, що не бере уч сті в спорі. Арктик -- північн полярн обл сть земної кулі, що обмежен Північним полярним колом і включ є окр їни м териків Євр зії т Північної Америки і м йже весь Північний Льодовитий оке н (крім сходу і півдня Норвезького моря) з усім його остров ми (крім при- бережних островів Норвегії, що з зн ють впливу Південно-Атл н- тичної течії),  т кож прилеглі ділянки Атл нтичного і Тихого оке- нів. Трив є процес формув ння пр вового ст тусу Арктики. Нині він б зується н норм х міжн родного пр в і н ціон льного з ко- нод вств  рктичних держ в (Д нії, Ісл ндії, К н ди, Норвегії, Росії, США, Фінляндії, Швеції). Н відміну від Ант рктики, не існує між- н родно-пр вового кт , який би визн ч в пр вовий ст тус рктич- ного регіону з г лом. Конвенція ООН з морського пр в 1982 р. у ст. 234 н д є прибережним держ в м пр во прийм ти з кони і пр - вил щодо з побіг ння з брудненню морського середовищ т його збереження у покритих льод ми р йон х з вширшки не більш як 200 миль. Ост ннім ч сом дед лі ширшої підтримки н був є погляд н Арктику як н особливий регіон, що потребує з г льноміжн род- ного пр вового з хисту. У 1990 р. створено неурядову орг ніз - цію -- Міжн родний рктичний н уковий комітет, метою якого є об'єдн ння зусиль світової гром дськості у вирішенні комплексу н - укових проблем регіону. У 1996 р. створено предст вницьку регіо- н льну міжн родну орг ніз цію -- Арктичну р ду, уч сник ми якої можуть ст ти і не рктичні держ ви. Асоці ція держ в Південно-Східної Азії (Assosiation of South East Asian Nations -- АSЕАN) -- субрегіон льн міжурядов економічн орг ніз ція, cтворен у 1967 р. н основі Б нгкокської декл р ції. До скл ду орг ніз ції входять М л йзія, Індонезія, Сінг пур, Т їл нд, Філіппіни, Бруней (з 1984 р.). Офіційними цілями проголошені при- скорення економічного т соці льно-культурного розвитку, сприян- ня вст новленню миру т  ст більності в Південно-Східній Азії, підтрим ння співробітництв з відповідними міжн родними і ре- гіон льними орг ніз ціями згідно з принцип ми ООН. Асоці ція міжн родного пр в (International Law Association) -- міжн родн неурядов орг ніз ція, створен у 1873 р. в Брюсселі. До її скл ду входять колективні члени -- н ціон льні відділення (н - ціон льні  соці ції  бо тов риств ), індивіду льні члени, серед ост нніх -- провідні ф хівці у г лузі міжн родного (публічного і прив тного) пр в , спеці лісти інших г лузей пр в , диплом ти, політичні діячі. З вд ння Асоці ції міжн родного пр в -- сприяти кодифік ції міжн родного пр в т його прогресивному розвитку. Н йвищий орг н Асоці ції -- конференція, яку склик ють р з н дв роки в різних міст х світу. В період між конференціями керівним ор- г ном Асоці ції є дміністр тивн р д , до якої входять пр ктично всі керівники н ціон льних відділень; збир ється двічі н рік у Лон- доні. Викон вчим орг ном є секрет рі т. При Асоці ції міжн родно- го пр в створено постійні комітети, які з йм ються конкретними проблем ми міжн родного пр в . Їх розробки і пропозиції розгляд - ються н конференціях Асоці ції. М тері ли конференції,  т кож звіти Асоці ції виходять окремими вид ннями. Асоці ція міжн - родного пр в підтримує зв'язки із з цік вленими міжн родними і неурядовими орг ніз ціями, м є консульт тивний ст тус при ЕКО- СОР, ЮНЕСКО, інших міжн родних орг ніз ціях. Місцезн ходжен- ня -- м. Лондон. В Укр їні в 1999 р. створено Укр їнську соці цію міжн родного пр в , що м є мету ввійти до Асоці ції міжн родного пр в . Керівним орг ном укр їнської соці ції є президентськ р д (колегі льний орг н). Асоці ція м є друков ний орг н. Ат ше -- 1) молодший диплом тичний р нг співробітників по- сольств, місій т  п р ту відомств з кордонних спр в; 2) службові особи -- предст вники різних відомств, відряджені до диплом тич- них предст вництв бо відповідних відомств кр їни перебув ння ( т ше спеці льні); 3) співробітник диплом тичного предст вницт- в , який відповід є з зв'язок з пресою (прес- т ше); 4) предст вник військового відомств певної кр їни при військовому відомстві кр ї- ни перебув ння, одноч сно р дник диплом тичного предст вництв з військових пит нь ( т ше військові, т ше військово-морські, т - ше військово-повітряні). Б з військов -- територія т розт шов ні н ній військ із з п - ми озброєння, боєприп сів, продовольств . Поділяються н б зи сухопутних військ, р кетні, ві ційні, військово-морські т з г льно- го призн чення. Безвізовий в' їзд -- в'їзд у держ ву без одерж ння від її компетен- тних вл стей візи. Безвізовий порядок вст новлюється н основі угоди між конкретними держ в ми і може поширюв тися н всіх гром дян бо н певні їх к тегорії. Т кий режим не потребує обов'яз- кового оформлення візових документів, ле не ск совує реєстр цій- ного порядку в'їзду т виїзду, тобто н явності з кордонного п спор- ту т пред'явлення документів н кордоні. Без'ядерн зон -- зон , вільн від ядерної зброї; територія, н якій н підст ві міжн родного договору між з цік вленими держ - в ми з бороняється випробув ння, виробництво і розміщення ядер- ної зброї. Ст. VIII Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1970 р. передб ч є пр во будь-яких держ в укл д ти регіон льні угоди з метою з безпечення повної відсутності ядерної зброї н їх території, тобто утворення без'ядерних зон. Держ ви, що взяли н себе зобов'яз ння бути без'ядерними, не виробляють, не використо- вують, не здійснюють дослідження з т кою зброєю. Укр їн , про- голошуючи кт про нез лежність, взял н себе зобов'яз ння бути без'ядерною і відмовил сь від використ ння н своїй території ядер- ного з п су колишнього СРСР. Біженець -- іноземний гром дянин бо особ без гром дянств , як вн слідок обгрунтов них побоюв нь ст ти жертвою пересліду- в нь з озн к ми р си, н ціон льності, ст влення до релігії, гром - дянств , н лежності до певної соці льної групи бо політичних пере- кон нь змушен з лишити територію держ ви, гром дянином якої вон є, бо територію свого постійного прожив ння і не може бо не б ж є користув тися з хистом цієї держ ви вн слідок з зн чених побоюв нь, і щодо якої прийнято рішення про н д ння ст тусу біженця. У міжн родному пр ві пит ння біженців регулюється Кон- венцією про пр вовий ст тус біженців 1951 р., як у 1967 р. бул до- повнен протоколом. В Укр їні прийнято З кон Укр їни "Про бі- женців". Блок д -- воєнн , політичн  бо економічн ізоляція чи оточен- ня якоїсь держ ви ( бо її ч стини, групи держ в, їх збройних сил), н сильницьке порушення її зовнішніх зв'язків з метою примусити виконув ти вимоги орг ніз торів блок ди. Бойкот -- спосіб політичної бо економічної боротьби, вид с нк- цій  бо політичної т ктики, форм  протесту проти чиїхось дій. Поляг є в повній бо ч стковій відмові від відносин з конкретною особою, орг ніз цією  бо держ вою, від уч сті в роботі певних орг ніз цій, орг нів тощо. Прикл дом бойкоту може бути з пров д- ження режиму емб рго н експорт і імпорт, вст новлення дискримі- н ційних т рифів, под тків тощо. В с літет -- у середні віки в З хідній Європі систем відносин особистої з лежності одних феод лів (в с лів) від інших могутніших феод лів (сеньйорів). У Київській Русі в с льні відносини існув ли між великими т удільними князями. З утворенням центр лізов них держ в в с літет поступово втр - ч є військове і політичне зн чення, він повністю ск сов ний буржу- зними революціями. Верб льн нот -- н йпоширеніш форм диплом тичного лис- тув ння з поточних пит нь; друкується з звич й н спеці льному нотному бл нку; виходить від посольств , місії бо міністерств з - кордонних спр в і не підписується, м є номер і д ту відпр влення, з свідчується м стиковою печ ткою МЗС  бо диплом тичного предст вництв ; прирівнюється до усної з яви. Текст скл д ється від імені держ ви, почин ється і з кінчується формул ми пов ги до того, кому н дсил ється верб льн нот . Адрес з зн ч ється в ліво- му нижньому куті першої сторінки тексту. Верб льн нот вруч єть- ся особисто. Вид ч злочинців (екстр диція) -- перед ч  однією держ вою іншій н вимогу бо прох ння ост нньої особи, як скоїл кримі- н льний бо міжн родний злочин чи підозрюється в скоєн